Металеві конструкції

РОЗРАХУНОК ТА КОНСТРУЮВАННЯ ВУЗЛІВ КОЛОН

Оголовок колон. На колону ригель—ферма може спиратися збоку на столик або зверху. При опиранні на сталеву або залізобетонну колону зверху з’єднання вважають шарнірним, а опи­рання ферм на колону збоку проектується як жорстким, так і шарнірним з’єднанням ригеля з колоною. При шарнірному з’єднанні найбільш простим є вузол опирання ферми на колону зверху за до­помогою додаткового стояка, […]

РОЗРАХУНОК СТЕРЖНЯ НАСКРІЗНОЇ КОЛОНИ

Нижню (підкранову) ділянку східчастої колони при ширині понад 1,0 м роблять наскрізною, і складається вона із двох віток, з’єднаних решіткою. Найбільш поширені перерізи наскрізних колон зображені на рис. 6.31. Розрахунок наскрізних колон виконують, припускаючи, що колона пра­цює як ферма з паралельними поясами і під дією Мх та N в її вітках виникають тільки осьові по­здовжні […]

РОЗРАХУНОК СТЕРЖНЯ СУЦІЛЬНОЇ КОЛОНИ

Вибір перерізу починають з вибору найбільш не­безпечної комбінації Мх, N у таблиці розрахун­кових зусиль статичного розрахунку рами. N (6.65) Де фе — коефіцієнт зниження розрахункового опору при позацентровому стиску: визначається залежно від умовної гнучкості А, еІ = ?,х • VR,/E та приведеного ексцентриситету те[ = Г) — тх. Тут Г) — коефіцієнт впливу форми перерізу, […]

РОЗРАХУНОК ТА КОНСТРУЮВАННЯ КОЛОН

За результатами статичного розрахунку рами визначають розрахункові зусилля: поздовжню си­лу N, згинальний момент у площині рами Мх (а також із площини рами Му) і поперечні сили Q. Східчасту колону промислової споруди розра­ховують як поза центрово-стиснену, причому її поперечний переріз визначають окремо для кож­ної ділянки колони. Розрахункову довжину надкранової і підкра­нової ділянок колони в площині і […]

КОЛОНИ КАРКАСА

У промислових спорудах колони входять до сис­теми жорстких поперечних конструкцій — рам. Розрізняють три типи колон: Колони постійного поперечного перерізу по ви­соті. Такі колони застосовуються в цехах з мос­товими кранами вантажністю до 100… 150 кН (рис. 6.28, а); Колони перемінного перерізу — східчасті су­цільного або наскрізного перерізу. Такі колони по­ ширені в промислових спорудах з […]

СКЛАДАННЯ ТАБЛИЦІ РОЗРАХУНКОВИХ ЗУСИЛЬ

З одержаних у результаті статичного розрахунку зусиль М, N, Q від окремих навантажень скла­дають таблицю розрахункових зусиль для ха­рактерних перерізів, обчислюючи найнебезпеч — ніші їх комбінації при одночасній дії кількох на­вантажень. Залежно від складу навантаження згідно з нормами проектування передбачають такі види їх поєднання: основне поєднання навантаження, яке складається із постійних, тимчасових тривалих, короткочасних і […]

РОЗРАХУНОК РАМ З УРАХУВАННЯМ ПРОСТОРОВОЇ РОБОТИ КАРКАСА

Рами одноповерхових будинків з однаковим кро­ком колон розраховують як плоскі системи, бе­ручи до уваги просторову роботу каркаса лише на вплив місцевих зосереджених навантажень — сил від поперечного гальмування кранів (Т) і кра­нових моментів, що виникають від позацентрово прикладених вертикальних навантажень (Dmax, Dnlin). Просторова робота конструкцій каркаса забез­печується поздовжніми зв’язками (покрівля по прольотах) або жорстким диском […]

СТАТИЧНИИ РОЗРАХУНОК ПОПЕРЕЧНОЇ РАМИ

Основна мета статичного розрахунку — визна­чення максимальних розрахункових зусиль (М, N, Q) у характерних перерізах колон і ригеля рами. Для спрощення розрахунку просторову конструкцію каркаса поділяють на окремі плоскі системи. Поперечна рама є саме такою плоскою статично невизначеною системою. Точний розра­хунок жорстких рам з урахуванням пружних де­формацій стержнів наскрізного ригеля доволі трудомісткий, тому в статичний […]

ВИБІР РОЗРАХУНКОВОЇ СХЕМИ РАМИ

У процесі компонування поперечної рами цеху виявляють її конструктивну схему, визначають конфігурацію й основні розміри елементів (колон, ригелів), типи перерізів цих стержнів (суцільний, наскрізний), схеми і способи вузлових з’єднань (жорсткі, шарнірні, на болтах, зварні тощо). Розрахункова схема повинна найповніше від­повідати конструктивній схемі. Однак тут вводя­ться деякі умовності й спрощення, які суттєво не впливають на точність […]

НАВАНТАЖЕННЯ ВІД ВІТРУ

Навантаження від вітру на будинки і споруди обчислюють як суму статичної і динамічної скла­дових. Рами одноповерхових будинків розрахову­ють переважно на статичну складову вітрового навантаження і тільки однопролітні рами висо­тою понад 36 м при відношенні висоти до про­льоту більше 1,5 розраховують на суму статичної та динамічної складових. Нормативне значення статичної складової віт­рового тиску на 1 м2 […]