Оголовок колон. На колону ригель—ферма може спиратися збоку на столик або зверху. При опиранні на сталеву або залізобетонну колону зверху з’єднання вважають шарнірним, а опирання ферм на колону збоку проектується як жорстким, так і шарнірним з’єднанням ригеля з колоною. При шарнірному з’єднанні найбільш простим є вузол опирання ферми на колону зверху за допомогою додаткового стояка, […]
Металеві конструкції
РОЗРАХУНОК ТА КОНСТРУЮВАННЯ ВУЗЛІВ КОЛОН
РОЗРАХУНОК СТЕРЖНЯ НАСКРІЗНОЇ КОЛОНИ
Нижню (підкранову) ділянку східчастої колони при ширині понад 1,0 м роблять наскрізною, і складається вона із двох віток, з’єднаних решіткою. Найбільш поширені перерізи наскрізних колон зображені на рис. 6.31. Розрахунок наскрізних колон виконують, припускаючи, що колона працює як ферма з паралельними поясами і під дією Мх та N в її вітках виникають тільки осьові поздовжні […]
РОЗРАХУНОК СТЕРЖНЯ СУЦІЛЬНОЇ КОЛОНИ
Вибір перерізу починають з вибору найбільш небезпечної комбінації Мх, N у таблиці розрахункових зусиль статичного розрахунку рами. N (6.65) Де фе — коефіцієнт зниження розрахункового опору при позацентровому стиску: визначається залежно від умовної гнучкості А, еІ = ?,х • VR,/E та приведеного ексцентриситету те[ = Г) — тх. Тут Г) — коефіцієнт впливу форми перерізу, […]
РОЗРАХУНОК ТА КОНСТРУЮВАННЯ КОЛОН
За результатами статичного розрахунку рами визначають розрахункові зусилля: поздовжню силу N, згинальний момент у площині рами Мх (а також із площини рами Му) і поперечні сили Q. Східчасту колону промислової споруди розраховують як поза центрово-стиснену, причому її поперечний переріз визначають окремо для кожної ділянки колони. Розрахункову довжину надкранової і підкранової ділянок колони в площині і […]
КОЛОНИ КАРКАСА
У промислових спорудах колони входять до системи жорстких поперечних конструкцій — рам. Розрізняють три типи колон: Колони постійного поперечного перерізу по висоті. Такі колони застосовуються в цехах з мостовими кранами вантажністю до 100… 150 кН (рис. 6.28, а); Колони перемінного перерізу — східчасті суцільного або наскрізного перерізу. Такі колони по ширені в промислових спорудах з […]
СКЛАДАННЯ ТАБЛИЦІ РОЗРАХУНКОВИХ ЗУСИЛЬ
З одержаних у результаті статичного розрахунку зусиль М, N, Q від окремих навантажень складають таблицю розрахункових зусиль для характерних перерізів, обчислюючи найнебезпеч — ніші їх комбінації при одночасній дії кількох навантажень. Залежно від складу навантаження згідно з нормами проектування передбачають такі види їх поєднання: основне поєднання навантаження, яке складається із постійних, тимчасових тривалих, короткочасних і […]
РОЗРАХУНОК РАМ З УРАХУВАННЯМ ПРОСТОРОВОЇ РОБОТИ КАРКАСА
Рами одноповерхових будинків з однаковим кроком колон розраховують як плоскі системи, беручи до уваги просторову роботу каркаса лише на вплив місцевих зосереджених навантажень — сил від поперечного гальмування кранів (Т) і кранових моментів, що виникають від позацентрово прикладених вертикальних навантажень (Dmax, Dnlin). Просторова робота конструкцій каркаса забезпечується поздовжніми зв’язками (покрівля по прольотах) або жорстким диском […]
СТАТИЧНИИ РОЗРАХУНОК ПОПЕРЕЧНОЇ РАМИ
Основна мета статичного розрахунку — визначення максимальних розрахункових зусиль (М, N, Q) у характерних перерізах колон і ригеля рами. Для спрощення розрахунку просторову конструкцію каркаса поділяють на окремі плоскі системи. Поперечна рама є саме такою плоскою статично невизначеною системою. Точний розрахунок жорстких рам з урахуванням пружних деформацій стержнів наскрізного ригеля доволі трудомісткий, тому в статичний […]
ВИБІР РОЗРАХУНКОВОЇ СХЕМИ РАМИ
У процесі компонування поперечної рами цеху виявляють її конструктивну схему, визначають конфігурацію й основні розміри елементів (колон, ригелів), типи перерізів цих стержнів (суцільний, наскрізний), схеми і способи вузлових з’єднань (жорсткі, шарнірні, на болтах, зварні тощо). Розрахункова схема повинна найповніше відповідати конструктивній схемі. Однак тут вводяться деякі умовності й спрощення, які суттєво не впливають на точність […]
НАВАНТАЖЕННЯ ВІД ВІТРУ
Навантаження від вітру на будинки і споруди обчислюють як суму статичної і динамічної складових. Рами одноповерхових будинків розраховують переважно на статичну складову вітрового навантаження і тільки однопролітні рами висотою понад 36 м при відношенні висоти до прольоту більше 1,5 розраховують на суму статичної та динамічної складових. Нормативне значення статичної складової вітрового тиску на 1 м2 […]