Рами одноповерхових будинків з однаковим кро­ком колон розраховують як плоскі системи, бе­ручи до уваги просторову роботу каркаса лише на вплив місцевих зосереджених навантажень — сил від поперечного гальмування кранів (Т) і кра­нових моментів, що виникають від позацентрово прикладених вертикальних навантажень (Dmax, Dnlin).

Просторова робота конструкцій каркаса забез­печується поздовжніми зв'язками (покрівля по прольотах) або жорстким диском покрівлі з за­лізобетонними панелями.

Горизонтальне зміщення найбільш завантаже­ної рами, яка входить у просторовий блок, змен­шується внаслідок виникнення пружного відпору Fvm поздовжніх зв'язків або жорсткої покрівлі. Пружний відпор (реактивна сила суміжних рам, втягнутих в роботу зв'язками або жорстким дис­ком покрівлі) спрямований у протилежний бік очі­куваному зміщенню. Розвантажувальний вплив пружного відпору можна виразити коефіцієнтом просторової роботи апр, який обчислюється за формулами:

А) для жорсткої покрівлі

Р

(6.49)

21 af

SFfc-y+ZF, c•y' + ZFh•y" IF„

Шення всього кранового навантаження на блок до навантаження на раму, яка враховує збіль­шення зміщення її внаслідок завантаження су­міжних рам. При однакових кранах

Іу

Щ — кількість коліс двох зближених кранів з одної сторони; ус = (1—0,8) — коефіцієнт умов роботи, значення якого залежить від типу по­крівлі, кроку і кількості основних рам; £у — сума ординат ліній впливу опорного тиску для обчислення Dmax, Т; пр — кількість рам у блоці; а2 — відстань між рамою, яка розраховується, і рамою, симетрично віддаленою відносно осі си­метрії блока; а2 — сума квадратів відстаней си­метрично віддалених рам;

Б) для блока з поздовжніми зв'язками (не жорстка покрівля),

Апр = 1 - а - а' (3 - 1), (6.50)

Де а, а' — коефіцієнти пружного відпору з'єд­нань відповідно для завантаженої рами і суміжних з нею рам як функції параметра с (табл. 6.10).

Значення параметра с обчислюють за форму­лою

Bp Z(W)

С > ■ h3

ZIr

Де Bp — крок рам; h — висота колон рами; £(/! • d) — сума зведених моментів інерції колон перемінного перерізу, які входять до складу ра­ми; її — момент інерції нижньої частини колони; d — коефіцієнт зведення моменту інерції колони; І-^г. ф — сума моментів інерції горизонтальних поздовжніх зв'язкових ферм.

Коефіцієнт d для рами з жорстким при­кріпленням ригеля до колони знаходимо за фор­мулою

D = l2'

(6.52)

Де kg — див. табл. 2 додатка 4 при одиничному горизонтальному зміщенні верху колони, а також за формулою

1 + X • р

(6.53)

(6.54)

4(1 + Л3р)"

Відношення моментів інерції колон до суми мо­ментів інерції поздовжніх зв'язків ферм у (6.51) для одно - і двопролітних цехів з двома поздовж­німи зв'язковими фермами орієнтовно приймають у межах

Zh/ІІгф =1/2-1/4.

Момент інерції з'єднаної ферми можна обчисли­ти, задавшись площею поперечного перерізу роз­пірки А, за формулою

/г. ф = 3/8 - Ahl (6.55)

Де h0 — висота зв'язкової ферми.

При розрахунку поперечної рами методом сил або на ЕОМ краще обчислити пружний відпір FBin від поздовжніх зв'язків (жорсткої покрівлі) і при­класти його до рами як зовнішнє навантаження FB,„ = (1 - ОСпр) * Feк, (6-56)

Де FeK — еквівалентна сила, при якій горизон­тальне зміщення рами дорівнює зміщенню цієї рами від зовнішніх навантажень.

Для рами з жорстким прикріпленням ригеля до колони під дією Dmax, Dmin, (М^ах,

Fok = fee * «х - ACin)h, (6.57)

При навантаженні Т

FeK = k'B-T, (6.58)

Де к'в — див. табл. 2 додатка 4 для відповідних навантажень.

Для рами з шарнірним прикріпленням ригеля до колон

3(1 - хг) м;;рх - щріп_

(6.59)

2с

(1 -Х)2(2 + А) 2с

Тут с = 1 + Х2[(і1/і2) - 1]; X = hB/h.