Вихідні дані. Розрахункові комбінації наван­таження для верхньої симетричної частини ви­бираємо з табл. 6.12. Для несиметричного перерізу нижньої частини колони потрібні дві розрахункові комбінації (для нижньої вітки колони). Для цього складають допоміжну табл. 6.14, в якій наводять розрахункові зусилля у вітках колони і розтягу — вальні зусилля в анкерних болтах. З табл. 6.13 і 6.14 визначаємо […]

Обчислення навантаження на раму. На поперечну раму діють навантаження: постійні — від маси огороджувальних і несучих конструкцій цеху; тимчасові — технологічні (від маси мосто­вих кранів, робочих майданчиків, підвісного транспорту й іншого обладнання); атмосферні (сніг і вітер). Ширина розрахункового блоку при однаково­му кроці колон відповідає кроку колон В = 12 м. Постійне навантаження від покрівлі та […]

Розглянемо систему з кроком поперечних рам 12 м і жорстким з’єднанням ригеля з колоною. Схема поперечної рами і її елементів зображена на рис. 6.47. Обчислення вертикальних розмірів. Корисну висоту цеху Я0 становлять відстані Нх від рівня підлоги до головки підкранової рейки і відстані Н2 від головки підкранової рейки до низу несучих конструкцій покриття. Розмір Н2 […]

Вихідні дані: виробничий корпус однопролітний (проліт І = 36), обладнаний двома мостовими кра­нами вантажністю Q = 100/20 т важкого режиму роботи. Довжина корпусу L = 168 м, крок по­перечних рам Вр = 12 м, позначка головки кра­нової рейки +17,2 м. Корпус опалюється і має світлоаераційний ліхтар. Місце будівництва — м. Львів.

Конструктивне рішення кріплення рейок до під­кранових балок залежить від режиму роботи крана, вантажності й типу ходових коліс. Для кранових рейок застосовують рейки спеціального профілю КР або прямокутні бруски. Кріплення рейок повинно забезпечувати рих­тування рейок у межах 20…30 мм, оскільки в про­цесі експлуатації спостерігається їх переміщення. Для легких кранів застосовують залізничні рейки, які кріпляться спеціальними гаками […]

Конструктивне рішення підкранових балок (рис. 6.39) залежить від величини навантаження, прольоту та режиму роботи мостових кранів. При кранах вантажністю до 500 кН на прольотах 6,0 м застосовують прокатні двотаврові профілі, підсилені горизонтальними листами або кутника­ми. Для більших прольотів і кранів більшої ван­тажності використовують зварні двотаврові бал­ки з горизонтальною гальмівною конструкцією. Типи суцільних підкранових та гальмівних […]

До складу підкранових конструкцій належать підкранові балки або ферми, гальмівні балки (ферми), зв’язки, вузли кріплення підкранових конструкцій, кранові рейки з елементами їх кріплення. Підкранові балки — це такі кон­струкції, уздовж яких рухаються мостові ванта­жопідйомні крани, що обслуговують промислові цехи. Мостові крани переміщаються по рейках, вкладених на верхній пояс підкранової балки. Підкранові балки можуть бути суцільними […]

(6.107) При жорсткому з’єднанні ригеля з колоною в елементах ферми виникають зусилля рамних мо­ментів на опорах. Ці зусилля визначаються гра­фічним або аналітичним способом під дією на ферму двох пар горизонтальних сил (рис. 6.38): Мі (6.106) Mo Н2 = 7Г- 7^777777777Т, V^VAW/V/V Рис. 6.37. Роздільна база наскрізної колони: і — верх фундаменту; 2 — цементна підлива; […]

Бази (башмаки) колони розподіляють концентро­ваний тиск від стержня колон на площу фунда­менту та забезпечують закріплення нижньої час- База позацентрово-стисненої колони спричи­нює нерівномірний тиск на поверхню фундаменту. У напрямку дії моменту під плитою бази вини­кають стискальні зусилля, а з протилежного боку — зусилля розтягу, які відривають базу від фундаменту (рис. 6.36). Розтягувальні зусилля сприймають анкерні болти, […]

У ступінчастих колонах підкранові балки спира­ються на виступ колони. Для передачі зусилля від верхньої частини колони і підкранових балок на нижню частину в місці виступу конструюють траверсу. Більшість траверс одностінні і являють собою балку двотаврового перерізу. Поздовжня сила Ncai і згинальний момент Мса] від верхньої частини колони передаються на траверсу. Зусилля в поличці Nn від […]