У ФДМ дозована подача друкарської фарби на ФДФ здійснюється растровим АВ. Надлишок друкарської фарби знімаєть­ся з поверхні АВ ракелем.

У п. 3.2.4 висвітлено ряд питань, пов’язаних з переходом дру­карської фарби залежно від технічних характеристик АВ та ракеля. Розглянемо деякі технологічні питання.

Спосіб виготовлення та якість АВ мають велике значення в регу­люванні товщини шару друкарської фарби та нанесенні його на ДФ. Особлива увага приділяється якості поверхні, структурі растра і його розташуванню відносно осі АВ, формі растрових комщок та їхнього об’єму, товщині растрових перегородок.

Якість АВ забезпечується, по-перше, його жорсткістю; по-друге, добре відшліфованою та рівною поверхнею. У гравірованому АВ лінії растра розташовуються перпендикулярно або під кутом 45° до осі валика. Дослідження, проведені фірмою «Катагсо» (СІЛА), пока­зали, що суттєві переваги можна здобути при гравіруванні АВ під кутом 26° як найбільш придатним для боротьби з муаром і який забезпечує якісний перехід друкарської фарби з растрових комірок (рис. 4.2).

Вибір типу АВ залежить від виду друкованого зображення. Рас-

219

Трові комірки АВ можуть мати різні форми залежно від при­значення валика (цив. рис. 3.20).

Від гладкості стінок рас­трових комірок залежить пе­рехід друкарської фарби в по­вному об’ємі з комірок на ДФ. Велике значення для на­кочування фарби мають відстань між растровими пе­регородками, що залежить від лініатури растра, й об’єм Рис. 4.2. Відбиток з растрових комірок АВ КОМІрОК (аиаЛОГІЧНО СПОСО-

Бу глибокого друку), а також взаємозв’язок їх. Для регулювання та в певній мірі стабілізації кількості накочуваної фарби застосовуються ракелі.

Під час друкування поверхня АВ і ракель спрацьовуються. На спрацювання їх впливають абразивні частинки пігментів, смол і пла­стифікаторів, які входять до складу друкарської фарби, паперу, по­роху тощо. Для зменшення спрацювання АВ і ракеля необхідно, щоб між ними постійно залишалася невелика кількість друкарської фарби.

Установлюючи ракель, треба забезпечити паралельність його кромки осі АВ, а також старанно відрегулювати тиск. За високих швидкостей друку виникають відцентрові, сили, що спричинюють прогин ракеля. Щоб цього уникнути, збільшують його жорсткість. Спрацювання поверхні АВ і кромки ракеля порушує дозування дру­карської фарби та її перехід на ДФ.

Експериментальні дослідження показали, що при співвідношенні поверхні растрових комірок і перегородок 5 : 1 (лініатура — 140 ліній/см) невигравірувана поверхня АВ становить 17 % (або шосту частину його поверхні), а при співвідношенні 8:1—11%, внаслідок

Чого АВ піддається підвищеному спрацюванню від дії ракеля. Це призводить до порушення дозу­вання фарби й утворення вер­тикальних смужок (рис. 4.3), які розташовуються частіше вздовж задруковуваного полотна пара­лельно один одному.

За останні роки проведено дослідження властивостей різних видів АВ (у тому числі хромованих, з покриттям на основі нікелю та кераміки). Ці

Рис. 4.3. Вертикальні смужки на ЗМ ДОСЛІДЖЄННЯ ВЄЛИСЯ В ЧОТИрЬОХ

Основних напрямах: стабільність поведінки валиків у друкарському процесі; їх фізико-механічні властивості; показники фарбоперене- сення; якісні характеристики відбитків. Основні висновки дослід­жень: приблизно однакова для всіх АВ ширина відтворюваного інтер­валу оптичних густин; суттєво різна здатність металевих, метало­керамічних і керамічних АВ переносити друкарську фарбу; не­обхідність використання у всіх секціях багатофарбової машини, які характеризуються збіжними геометричними, фізико-механічними та фізико-хімічними показниками й однаковою зміною їх під час дру­кування тиражу, АВ одного й того самого типу.

Найважливішим параметром при класифікації різних АВ є об’єм растрової комірки, який вимірюється в кубічних сантиметрах на квадратний метр. Важливими є також такі величини: відношення лініатури ДФ до растрового числа АВ; кут повороту растра (45 або 60°); фарбоперенесення, що визначається як відношення глиби­ни комірки до площі її поверхні. Як показує практика, ідеальни­ми для доброї фарбопередачі є такі значення цього відношення: 1 : 4 або 1 : 5.

Сьогодні ринок м’якої упаковки в Європі дуже різноманітний. Здебільшого при задруковуванні м’якої упаковки поліграфічні підприємства використовують АВ з лініатурою растра від 200 до

220 ліній/см і об’ємом комірок від 3 до 4 см3/м2.

Таким чином, від АВ залежить постійно дозована передача дру­карської фарби на ФДФ. Тип АВ слід вибирати залежно від виду друкованого зображення. Крім структури растра, велике значення мають сила притискання АВ до дукторного валика (або ракеля до АВ), жорсткість поверхні валика і її здатність передавати друкарсь­ку фарбу, швидкість роботи ФДМ, кут нахилу ракеля та ін. Конст­руктивні рішення залежать від цільового призначення друкарської машини.