Відомо, що друкуванню на полімерних плівках передує попереднє оброблення їх, яке дає змогу підвищити адгезійні влас­тивості плівки. Плоскі поверхні плівок часто мають суттєву ваду: занадто низьку енергію поверхні, якої не вистачає для доброго зчеп­лення її з фарбою, клеєм, спеціальним покриттям, металізаційним шаром тощо. Для поліпшення адгезійних властивостей цих повер­хонь і здобуття (як додатковий ефект) більшої стійкості проти сти­рання (наприклад, фарби) застосовують різні способи хімічного та фізичного оброблення поверхонь, призначених для задруковування або покриття.

Одним з найдосконаліших способів первинного оброблення по­верхонь штучних матеріалів є флюоризація. Флюор — жовто-зеле­ний газ з родини галогенів, який легко вступає в реакцію з більшістю хімічних елементів, за винятком кисню та легких газів. Він також реагує з багатьма неорганічними хімічними сполуками, з яких скла­даються пластмасові матеріали. Одним із перших практичних засто­сувань флюоризації було поліпшення бар’єрних властивостей пласт­масових баків для палива, що застосовуються в автомобільній промисловості. Завдяки флюоризації поверхні з термопластичного поліетилену на ній відбувається ланцюгова хімічна реакція, яка при­водить до утворення захисної плівки, що забезпечує непроникність стінок для палива. Цей забутий багато років тому спосіб нині повер­нувся у більш досконалій формі з використанням електронних при­строїв.

Останнім часом флюоризацію застосовують для первинного при­готування поверхні стрічки з термопластичного поліуретану, що до­водить придатність цього способу для інших підкладок, які випус­кають у рулонах, особливо тоді, коли є фізико-хімічні обмеження використання способу коронного розряду. Стосується це, між іншим, поліолефінів.

Спосіб оброблення коронним розрядЬм полягає у створенні на поверхні плівки електричного розряду високої напруги, який об­робляє її прямою дією самого розряду або непрямою дією озону, генерованого на її поверхні. Нині цей спосіб вважається найкра­щим способом підготовчого приготування поверхні плівок. Грун­тується він на закономірностях впливу електричних розрядів на плівку, розміщену між групами електродів. Назва походить від фор­ми розрядів, що виглядають як блакитне світіння між електродами та папером. Спосіб оброблення коронним розрядом є швидким, відносно простим і не потребує багато витрат. Якщо потрібна висо­ка якість підкладки (це важливо, наприклад, для виготовлення віде - оплівки чи схожих електронних носіїв інформації, які пізніше по­кривають додатковим зовнішнім шаром і кодують), то приготування поверхні цим способом проводять у захисному оточенні інертного газу. Тут слід підкреслити, що коронні розряди в атмосферному повітрі не завжди дають однаково добрі результати. На це впливають різний вміст кисню, різниця температур, вологості та тиску, які теж коливаються у певних межах.

Суттєвою особливістю установок для попереднього оброблення плівок є властивість їх залишати поздовжні та поперечні ділянки плівки, оброблені коронним розрядом. Такі «пробіли» необхідні, на­приклад, тоді, коли після друку з плівки способом зварювання ви­готовляються пакети. На цих ділянках іонізований газ змінює по­верхневі властивості плівки для наступного друку, що практично виключає можливість зварювання.

Нині зарубіжні фірми виготовляють установки для попереднього оброблення плівки. Так, фірма «AFS GmbH» (Німеччина) випускає установки, перевага яких полягає ось у чому. По-перше, часто до­водиться працювати з рулонним матеріалом, що деякий час зберігав­ся на складі. За цей час на поверхні плівки виділяються речовини, які використовуються як технологічні домішки. Якщо таку плівку обробляти коронним розрядом безпосередньо перед її задруковуван - ням, то можна досягти насиченого зображення як при растровому друці, так і при друкуванні плашок.

По-друге, при зварюванні пакетів для продукції великої маси зони зварювання швів не повинні піддаватися обробленню корон­ним розрядом. Для цього потрібно залишати необроблені ділянки в поздовжньому та поперечному напрямках. Ці ділянки можна ство­рити ще на етапі екструзії завдяки коротким перериванням високої напруги, але в друкарській машині їх знайти неможливо. Тому необ­роблені ділянки краще створювати синхронно з друком у друкарській машині, для чого система переривання з оптичною синхронізацією фірми «AFS GmbH» незамінна.

Для переривання, синхронно пов’язаного з друком, необхідно запрограмувати тільки ширину необроблюваних ділянок матеріалу. Час умикання та вимикання установки займає всього 5 мс, що дає змогу працювати на високих швидкостях і залишати вузькі й точні «пробіли».

Фірма «AFS GmbH» випускає вісім різних типів установок ко­ронного розряду в одно - та двобічному виконаннях, що обробля1 ють плівку завширшки від 200 мм до 6 м. До комплекту поставок входять відповідні генератори та системи керування потужністю від 200 Вт до 25 кВт. Зазначена фірма протягом останніх років спеціа­лізується в галузі попереднього оброблення плівки коронним роз­рядом.

Закрите АТ «Вторполімермаш» (м. Київ) виготовляє апарат ви­сокочастотної активації плівки для ФД моделі ГВ-1, яка має такі технічні дані: максимальна ширина полотна, що активується, — 1200 мм; частота на виході — 400 Гц; вихідна напруга — 16 000 В; споживана потужність — 0,5 кВт.