ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПЕРЕХІД ФАРБИ Флексографічна ДФ

Останнім часом ФДФ виготовляються в основному з ФПК. Фотополімери складаються з чотирьох основних частин: стабіліза­торів, фотоініціаторів, ультрафіолетових світлочутливих фотополі - мерів та активних розчинників — мономерів.

Фотоініціатор абсорбує УФВ і перетворює його на хімічну енер­гію, яка ініціює реакцію полімеризації. Тип ініціатора та його рівень впливають на швидкість затвердіння, структуру растрових точок, кон­траст і чіткість шрифту. Ініціатор може впливати також на якість по­верхні ФДФ (буде вона липкою чи ні).

Форполімер є основою фотополімеризаційноздатної системи. Це коротколанцюговий полімер, який забезпечує більшість фізичних властивостей ФДФ, пов’язаних з її твердістю, еластичністю, міцністю, стійкістю до води тощо.

Світлочутливі фотополімери можуть бути виготовлені на основі уретанових або гумових матеріалів. Типовий гумовий матеріал скла­дається з полібутадієну, іноді змішаного або взаємодіючого з кис- лотовмісною смолою, яка забезпечує водорозчинність, необхідну для подальшого оброблення матеріалу.

Активний розчинник звичайно складається із світлореагуючих молекул. Вони можуть бути моно-, ді-, три - і більш високої функці­ональності. Під дією світла активний розчинник разом з фотополі - мерами створює сітчасті структури. Лінійна (кінцева) частина мо­лекул розчинника надає йому м якості або твердості і може бути гідрофобною або гідрофільною.

Стабілізатори забезпечують необхідну тривалість зберігання фо - тополімерів, захищаючи їх від дії УФВ низького рівня до того, як зображення переноситься на фотополімерну ФДФ.

Нижче описано, як склад, структура та властивості фотополіме­ризаційноздатної системи впливають на властивості ДФ.

Твердість і пружність фотополімерних ФДФ. Фото полімерні ФДФ значно м’якші і більш пружні, ніж інші види фотополімерних ДФ, такі, наприклад, як для високого друку. Твердість визначає, наскільки ФПП чинить опір стиску, а пружність — властивість фотополімеру повернутися до своєї попередньої форми після стиску. Обидві ці властивості можна модифікувати, змінюючи склад ФДФ; як твердість, так і пружність ФПП можуть впливати на перехід дру­карської фарби.

Рецептура ФДФ. Правильний вибір рецептури ФДФ забезпечує проміжний рівень її твердості, що задовольняє особливі вимоги. З іншого боку, деякі фірми-виробники. постачають комбіновані полі­мерні системи, в яких твердий верхній шар забезпечує цілісність друкуючих елементів, а м’який нижній шар нівелює тиск під час друкування. Такий підхід придатний для фотополімерних ФДФ на основі як рідких, так і твердих ФПК. -

Використання амортизаційної підкладки в ДФ може забезпечи­ти таку саму пружність для системи з одним полімером. Додаткові переваги цього підходу полягають в більш широкому виборі різних підкладок, які забезпечують оптимальну пружність для конкретної друкарської машини й індивідуальних параметрів друку. Твердість і пружність фотополімерної ФДФ можна змінювати індивідуальною або сумісною модифікацією форполімеру та розчинника.

Характеристика поверхні ФДФ. Структура поверхні ФДФ також впливає на перехід друкарської фарби: пластина з шершавою по­верхнею може забрати більше фарби з растрових комірок АВ, а зна­чить, перенести більшу її кількість на ЗМ.

Комментарии закрыты.