Стержні з алюмінієвих сплавів працюють подібно до сталевих. Відмінності у їх роботі зумовлені різницею механічних властивостей матеріалу Здебільшого впливає така негативна риса алю­мінієвих сплавів, як знижений порівняно зі стал­лю модуль пружності. Це зумовлює суттєве зни­ження загальної стійкості стержнів, на які діє стискальна сила, згинальний момент чи їх поєд­нання. Одночасно зростають прогини згинаних елементів. Усе це […]

Втрата стійкості спостерігається у позацентрово — стиснених та стиснено-згинаних елементах. При­чому порівняно з центрово-стисненими елемен­тами втрата стійкості відбувається при нижчих рівнях напружень. Це пояснюється тим, що зги­нальні моменти зумовлюють викривлення стерж­ня вже навіть при незначних початкових рівнях навантажень. Як і в попередніх випадках, за рекомендаціями нормативних документів критичні напруження обчислюють, використовуючи значення розрахун­кового опору матеріалу: […]

Рис. 3.8. Епюри напружень від одночасної дії осьових сил і згинальних моментів: а—г — послідовні етапи утворення шарніра пластичності; д — розрахункова схема. Розглядаючи одночасну дію на стержень осьової стискальної сили і згинального моменту, скорис­таємося принципом незалежності їх дії. Від обох навантажень у перерізах елемента виникатимуть нормальні напруження. Епюра напружень від дії Розрахункова схема для […]

Елементи, що згинаються, можуть втратити не­сучу здатність внаслідок порушення стійкості. При досягненні критичного навантаження згин супро­воджується закручуванням стержня (рис. 3.6) у площині, перпендикулярній до площини згину. Як наслідок у поясах балки з’являються плас­тичні деформації, що швидко поширюються на весь переріз, і елемент втрачає несучу здатність. (3.35) Е-1, /2 ef Ейлер запропонував такий вираз для обчис­лення […]

(3.31) Згинові елемента у межах пружності відповідає трикутна епюра нормальних напружень (див. рис. 3.4 та рис. 3.5). При цьому максимальними напруження є лише у крайніх шарах волокон, а в решті перерізу вони спадають. Цьому напру­женому стану відповідає згинальний момент М = = oW. Найбільше його значення при пружній ро­боті матеріалу (рис. 3.5, а): Mel = […]

Найбільш типовим прикладом елементів, що зги­наються, є балка, на яку одночасно діють зги­нальні моменти М та перерізувальні сили Q. Зги­нальні моменти зумовлюють виникнення в по­перечних перерізах нормальних напружень (3.23) М І = А перерізувальні сили — дотичних Q • S (3.24) Це у — відстань від центра ваги перерізу до шару волокон, у яких визначають […]

= 7,15-10" На­явність випадкових ексцентриситетів у прикла­денні нормальної сили та деяку початкову кри­визну осі стержня, які зумовлюють виникнення згинальних моментів, а відтак і перерізувальних сил. Умовну перерізувальну силу між планками чи решітками розподіляють порівну. Для схем, зоб­ражених на рис. 3.3, на одну систему планок чи решіток діє перерізувальна сила Qs = 0,5Qnc. Звідси осьова сила […]

Міцність коротких центрово-стиснених стержнів розраховують аналогічно до центрово-розтягне­них за формулою (3.5), що пояснюється відповід­ністю діаграм розтягу та стиску металу. У довгих стиснених елементах несуча здат­ність вичерпується внаслідок втрати стійкості. Якщо прямий стержень стискати центрально при­кладеною силою, то він буде залишатися прямо­лінійним і навіть при невеликому відхиленні, зу­мовленому деяким впливом, повертатиметься у попередній прямолінійний стан після […]

Робота центрово-розтягненого елемента під на­вантаженням описується діаграмою розтягу ме­талу. Розрахунок таких елементів виконують за формулою N O = ~<Ry — уг, (3.5) Де N — осьове зусилля розтягу; Ап — площа поперечного перерізу стержня нетто за вираху­ванням усіх змін перерізу, отворів тощо. Розрахунок міцності розтягнених елементів, у яких під час експлуатації допускаються плас­тичні деформації, для […]

Відповідно до перелічених положень граничні не­рівності розрахунку можуть бути записані у та­кому вигляді: Для першої групи граничних станів Wi)-VY/^K„—гг. (3-3) Уп Ут Де / (Fj) — функція, яка відображає зв’язок між навантаженням F і зумовленими ним напружен­нями; R„ — нормативний опір матеріалу; для другої групи граничних станів 8<б,„—, (3.4) Уп Де 8 і 8ц — […]