Для передачі значних опорних реакцій на кон­струкції, розміщені нижче (наприклад, колони), в балках влаштовують опорні ребра. У будівель­ній практиці найширше використовують два кон­структивних рішення: опорні ребра безпосеред­ньо на кінцях балки (рис. 5.16, а) та віддалені від кінців (рис. 5.16, б). Опорна реакція пере­дається через торці ребер. їх старанно вирівню­ють (найчастіше фрезерують), щоб забезпечити щільне прилягання […]

Розміри ребер приймають такими, щоб забезпе­чити незмінність їхньої форми навіть при втраті стінкою стійкості. Вони можуть розміщуватись симетрично з обох боків стінки, а також бути несиметричними — однобічними. З досвіду про­ектування випливає, що ширина кожного з пар­них симетрично розміщених ребер (див. рис. 5.12, переріз 2—2) повинна становити, мм: 40, (5.08) а несиметричних однобічних ребер: Bh […]

Напружений стан стінки складний. У ній діють як нормальні, так і дотичні напруження, спри­чинені згинальними моментами, місцевими на­вантаженнями та поперечними силами. При ви­соких рівнях напружень стінка може втрачати свою первинну плоску форму, тобто стійкість. Для підвищення стійкості стінки підкріплюють ребрами жорсткості. При втраті стінкою стійкості ребра залишаються прямолінійними і ділять стінку на відсіки. У розрахунках […]

У поздовжньому напрямку поличка стиснена нормальними напруженнями, розподіленими у перерізі рівномірно (рис. 5.10, а). Дотичні напру­ження незначні, ними нехтуємо. Поясними з’єд­наннями поличка приєднана до стінки. Врахо­вуючи невелику жорсткість стінки на згин по­рівняно з поличкою, вважаємо їх з’єднання шарнірним. Рис. 5.10. Місцева стійкість стисненої полички: фрагмент верхньою поясу балки; б — розрахункова схема стисненої полички; 1 […]

Факторами, що можуть спричинити втрату стій­кості, є інтенсивні стискальні та зсувальні на­пруження. Наявність розтягу підвищує стійкість елемента навіть при випадкових несприятливих діях. Таким чином, у перерізі балки можуть втрачати стійкість стиснені поличка та стінка.

При згинові балки полички зсуваються відносно стінки. Для забезпечення роботи поличок і стінки як єдиного перерізу необхідно надійно їх з’єд­нати. Розглянемо з’єднання за допомогою елек­тродугового зварювання. У суцільному перерізі найбільші дотичні (зсувні) напруження між стінкою і поличкою опи­сують за відомою формулою Журавського: Qmax * Sf I • t,„ ! Де Sf — статичний момент полички […]

Переріз балки добирають за найбільшими зна­ченнями зусиль — згинальним моментом Мтах і по­перечною силою Qmax. Ці максимальні значення спостерігаються лише на обмежених ділянках довжини (рис. 5.9). На ділянках, де зусилля мен­ші, міцність металу використовується лише част­ково. Тобто існує передумова для зменшення пе­рерізу і відповідно витрати металу. Розглядаючи рис. 5.9, а, б, можемо зауважити, що поперечна […]

У цьому підручнику розглядатимемо лише най­поширеніші зварні балки. При проектуванні ба­лок на заклепках, болтах та інших видах з’єд­нань необхідно звертатися до спеціальної літе­ратури. У першу чергу визначають висоту стінки бал­ки hw. При цьому керуються значенням висоти перерізу, отриманим раніше. З достатньою точністю можна прийняти Hw = h. Водночас величина hw обов’язково повинна відповідати значенням, передбаченим […]

Основні форми перерізу таких балок зображені на рис. 5.2. Вони складаються з поличок (поясів) та стінки, з’єднаних між собою в єдиний переріз. Як зазначалося, найпоширенішою є двотаврова форма перерізу, утворена з трьох листів шляхом зварювання. Добираючи переріз такої балки, у першу чергу визначають її висоту, яка повинна задовольняти вимоги якнайменшої матеріаломісткості конст­рукції, достатньої жорсткості та […]

Проектуючи будь-яку конструкцію, у тому числі й балку, крім вимог достатньої несучої здатності та жорсткості необхідно задовольняти також ви­могу щонайменшої її матеріаломісткості. Розглянемо, як змінюватиметься металоміст­кість балки зі зміною її висоти h. Загалом витрати металу на балку G дорівню­ватимуть сумі витрат на стінку Gw та полички G,: