Анілоксові валики та ракелі

Якість відтворення зображення йа відбитку будь-яким способом друку залежить насамперед від подавання фарби на ДФ. Конструкція фарбового апарата ФДМ дуже проста і завдяки вико­ристанню АВ забезпечує надійне дозування фарби. Технічні харак­теристики АВ залежать від способу його виготовлення, структури растра та його розташування відносно твірної валика, форми рас­трової комірки та її об’єму, лініатури растра, співвідношення площі комірки з площею елемента растра. Необхідно враховувати й умови роботи растрового АВ в парі з накочувальним гумовим валиком або з ракельним механізмом.

Анілоксові валики та ракелі є важливими елементами для конт­ролю і підвищення якості друку. Сьогодні за допомогою АВ контро­люють колір фарби, збільшення розміру растрової точки та чистоту відбитка.

Для виготовлення АВ використовують сталь і мідь. АВ малої лініа­тури виготовляють в основному зі сталі з гальванічним покриттям шаром стійкого проти спрацювання хрому. ВисоколІніатурні валики роблять, як правило, з мідним покриттям стальних осердь, а для підвищення їх міцності на мідне покриття наносять шар твердого хрому. На рис. 3.19 зображено АВ машини ПФР-60.

Спосіб виготовлення та якість АВ мають велике значення при регулюванні товщини шару фарби і нанесенні його на поверхню ДФ. Відповідна якість АВ забезпечується достатньою жорсткістю, а також добре відшліфованою та рівною поверхнею. Існує кілька спо­собів виготовлення АВ:

1. Спосіб травлення. Цей спосіб має суттєві недоліки і в промис­ловому масштабі тепер не використовується (неможливо виготови­ти безстикові валики, максимальна лініатура растра не перевищує 60 ліній/см та ін.).

2. Молетний спосіб. За допомогою спеціального інструмента — молети на тіло циліндра накочуються растрові комірки. Лініатура растра досягає 200 ліній/см, але виготовлення самої молети досить трудомістке (в основному ручне).

/О’

A-A

NJM5-6d

■■

J,

Щ:

•О

Qi

'

1 2*45° 0

036hЯ / 1

В - В фЬ5Ь6

 

подпись: njm5-6dАнілоксові валики та ракелі

Д-Д

 

Рис. 3.19. AB машини ПФР-60

 

Анілоксові валики та ракелі Анілоксові валики та ракелі Анілоксові валики та ракелі

3. Електронне гравірування. Цей найбільш поширений спосіб ви­готовлення АВ дає змогу виготовляти його як на сталі, так і на міді з лініатурою растра від 40 до 200 ліній/см. Основні його недоліки — інтенсивне спрацювання різального інструмента, не зовсім чіткі й точні опорні проміжки між комірками.

4. Гравірування за допомогою лазерних гравірувальних автоматів. За цим способом перші стальні растровані АВ з керамічним покрит­тям були виготовлені в 1979 р. у Великобританії. Лініатура растра таких валиків — до 200 ліній/см. їх недолік — крихкість і висока вартість.

До критеріїв якості АВ належать різні параметри, що залежать від матеріалів для відливки й виготовлення корпуса валика, зокре­ма відбалансованість і допуски на точність геометричних розмірів, а до найважливіших властивостей, які необхідно брати до уваги, — властивості кераміки, що використовується для покриття валика, і в першу чергу, твердість покриття та надійність його з’єднання з металевою поверхнею валика.

Вимоги до АВ досить високі: допуск на діаметр має знаходитися в межах ± 0,005 мм; неспівосність робочої поверхні й цапф — не перевищувати ± 0,05 мм; відхилення робочої поверхні АВ від цилін­дричної форми — не виходити за 0,015...0,02 мм.

Растрові комірки АВ залежно від характеру продукції, що дру­кується, можуть мати різну форму: півсферу, загострену чи зрізану піраміду, трикутну чи прямокутну призму. Із перелічених форм най­краще фарба виводиться із півсфери.

Анілоксові валики та ракелі

Форма растрової комірки АВ визначає якість фарбоперенесення при накочуванні на ФДФ. На рис. 3.20 показано основні форми ра­стрових комірок АВ залежно від їх призначення за даними фірми «Ротагео» (США), які подано в табл. 3.1.

Форми растрових комірок АВ можуть змінюватися залежно від способу виготовлення. За інших однакових умов більшу кількість фарби переносять комірки, що мають більш пологий нахил бокових граней і більш рівне дно.

За геометричною формою растрової комірки АВ можна визначи­ти її теоретичний об’єм, а це — одна з характеристик фарбоперене­сення. Реальне фарбоперенесення розрахувати надзвичайно важко; його, як правило, оцінюють експериментально з урахуванням кон­кретних умов друку і потім вибирають оптимальні режими друку­вання.

Таблиця 3.1. Дані про призначення різних форм растрових комірок АВ

Форма растрової комірЕИ АВ

Призначення комірок

Структура фарбового апарата, ракель

Фарби, барвники

Зм

«Ругатісі» (рис. 3.20, б)

Двоваликове фарбове дозування (валикове дукторне живлення), оригінальна багатоці­льова структура вали - кових комірок

Водяні або розчинні барвники (слабкі та середні віскози)

Папір, плівка, фольга

«(Зиасії^гауиге» (рнс. 3.20, в)

Ракельні ножі (з ре­версивним кутом), придатні для внсо - кошвидкісного дру­кування

Водяні або розчинні барвники

Широкий діа­пазон

«Бтее-По» (рнс.3.20, г)

Найкраще раструван - ня для ракельних ножів з реверсивним кутом, тоновий та штриховий друк

Водяні або розчинні барвники (великий діа­пазон віскоз забезпечує більш щільне накладан­ня фарб з більш тонкою растровою лініатурою), фактично усувається ефект смуг

Широкий діа­пазон, включа­ючи плівки, гофрований картон

«Ноіо-Но» (рнс. 3.20, д)

Ракельні ножі з ревер­сивним кутом, валн - кове дукторне жив­лення фарбою

Водяні або розчинні барвники, повний діапазон

Широка різно­манітність

«Тгі НеІісоШ» (рнс. 3.20, а)

Ракельні ножі, граві­рувальне покриття

Водяні або розчинні рідкі фарби (розплав­лені, адгезівн, пастові барвники), повний діапазон віскоз

Широка різно­манітність — від гнучких плівок до кар­тонів

Об’єм і характер розподілу фарби залежать від співвідношення лініатури кліше й АВ. Виробничий досвід показує, що співвідно­шення 1:2,5 забезпечує задовільну якість друкування, але краще тоновідтворення досягається при співвідношенні 1:3,5.

На рис. 3.21 зображено растрову комірку АВ, об’єм якої можна визначити за формулою

(3.1)

подпись: (3.1)*р=| (ч+Ог+Л?)

Важливими конструктивними та технологічними характеристи­ками, що дають змогу правильно конструювати АВ і керувати нане­сенням фарбового шару на ДФ, є коефіцієнти видаляння фарби (К^) та залишкового заповнення растрової комірки (К^), пов’язані між собою співвідношенням

(3.2)

подпись: (3.2)Кг~1-Ки

Де Узм — об’єм фарби, що перейшов на ЗМ; V — об’єм растрової комірки.

У табл. 3.2 наведено дані про відносний об’єм растрових комірок АВ залежно від їх форми (див. рис. 3.20) і лініатури растра.

Лініатура растрових комірок АВ залежно від характеру роботи ФДМ може змінюватися від 40...65 ліній/см для найбільш простих робіт до 200 ліній/см для багатофарбового друку. Середня глибина

Рис. 3.21. До розрахунку об’єму растрової комірки

подпись: 
рис. 3.21. до розрахунку об’єму растрової комірки
Комірок становить близько 0,025 мм, а ши­рина проміжків між ними на поверхні АВ згідно з лініатурою растра змінюється в ме­жах 0,075...0,1 мм. Після заповнення растро­вих комірок АВ фарбою вона може перено­ситися з дозованою кількістю або на наступний елемент фарбової системи (нако - чувальний валик), або безпосередньо на ДФ.

Уперше АВ'з’явилися в СІЛА у 1939 р. і використовувалися для анілінового друку. їх виготовляли способом травлення, а повер­хню валика покривали хромом. Останнім часом АВ виготовляють з кераміки — твердого гідрофільного матеріалу, що дає змогу вико­ристовувати водяні флексографічні фарби, та з вольфрамкарбіду — олеофільного матеріалу, який дає можливість друкувати продукцію звичайними фарбами на основі маслорозчинних смол. Сучасні ФДМ провідних фірм-виробників обладнуються керамічними АВ. Лініа - тура їх залежить від лініатури растрових ДФ. Варіанти цих форм описано вище, але треба додати, що основи растрових комірок АВ здебільшого мають форму квадрата, сторони якого розташо­вані під кутом 45* до розгортки кола валика. Для АВ з комірками звичайної пірамідної форми характерними є 50 %-на віддача фарби

Таблиця 3.2. Дані про об’єм растрових комірок АВ залежно від їх форми і лініатурн растра, %

Лініатура

Растра,

«Тгі Helicoid»

«Pyramid»

«Quadragravuie*

«Roio-Fyr*

«Free-Flo*

Ліній/см

25

50

25

50

25

50

25

50

25

50

7,5

_

_

_

18 Д0

44,84

16

9,25

22,42

17

_

_

6,42

14,71

_

_

24

8,82

23,45

_

5,60

13,60

25

_

4,60

11,23

_

_

_

28

7,09

18,87

_

5,00

12,37

ЗО

6,47

17,21

_

3,45

8,42

. _

35

5,87

15,63

2,83

6,86

_

_

_

36

_

4,06

9,82

38

5,49

14,46

42

-

-

3,82

9,30

44

_

3,47

8,39

45

4,60

12,24

_

2,60

6,36

50

4,20

11,16

_

2,90

7,01

55

4,00

10,54

2,49

6,08

2,39

5,82

60

3,50

9,31

_

_

2,27

5,52

64

3,22

8,56

_

_

65

2,30

5,62

1,98

4,82

70

2,84

7,54

_

1,83

4,44

72

2,07

5,06

75

_

1,69

4,12

80

2,53

6,72

_

_

_

85

2,46

6,54

1,55

3,75

1,88

4,59

_

88

1,45

3,52

90

2,28 •

6,04

_

_

_

_

95

2,08

5,53

_

1,76

4,28

_

,_

100

1,40

3,50

_

1,35

3,29

110

1,64

4,36

1,57

3,81

_

1,28

3,10

120

1,51

4,00

1,23

2,99

1,16

2,82

130

— .

— '

1,15

2,80

1,02

2,49

140

1,30

3,53

0,99

2,34

1,08

2,62

0,94

2,29

145

1,13

2,75

_

150

1,07

2,82

_

_

0,96

2,24

0,77

1,88

165

0,85

1,01

0,81

2,05

_

_

0,39

0,94

180

0,90

2,36

0,41

0,92

0,69

1,68

0,42

1,02

0,35

0,85

200

0,62

1,67

0,34

0,80

0,46

1,12

0,37

0,90

0,31

0,75

220 '

0,60

1,64

0,40

1,06

_

0,28

0,71

250

0,57

1,60

0,31

0,82

0,26

0,68

0,24

0,62

300

0,54

1,56

_

0,20

0,60

_

0,20

0,53

360

0,51

1,50

0,29

0,71

0,15

0,40

0,18

0,48

0,16

0,44

400

0,48

1,46

0,21

0,50

0,13

0,37

0,13

0,37

550

0,44

1,40

0,12

0,35

0,12

0,35

Та швидке спрацювання, що робить неможливим використання їх у ракельних фарбових апаратах. Більш раціональним є застосу­вання АВ з растровими комірками, які мають форму зрізаної піра­міди, а також (за досвідом США) трикутної та прямокутної призм. У всіх цих конструкціях АВ фарба переноситься на ЗМ майже по­вністю.

Довговічність АВ залежить від того, в парі з яким елементом він працює: з ракельним механізмом або з гумовим валиком. Викорис­тання ракельного механізму у флексографії пов’язано з необхідні­стю стабілізувати перенесення фарби на ЗМ при друкуванні на ви­соких швидкостях (до 400 м/хв). Існує два види ракелів: звичайні та реверсивні. Останні встановлюють під тупим кутом до горизонталь­ної осі АВ, завдяки чому при збільшенні швидкості друкування тиск на ракель зростає.

Для вимірювання об’єму растрових комірок АВ з точністю до 5 % у Центрі технологічної групи друкарів флексографії БІТА (Німеч­чина) розроблено прилад ІЛІМІ з лазерним скануванням і відобра­женням результатів на дисплеї.

Комментарии закрыты.