Якість відтворення зображення йа відбитку будь-яким способом друку залежить насамперед від подавання фарби на ДФ. Конструкція фарбового апарата ФДМ дуже проста і завдяки вико­ристанню АВ забезпечує надійне дозування фарби. Технічні харак­теристики АВ залежать від способу його виготовлення, структури растра та його розташування відносно твірної валика, форми рас­трової комірки та її об’єму, лініатури растра, співвідношення площі комірки з площею елемента растра. Необхідно враховувати й умови роботи растрового АВ в парі з накочувальним гумовим валиком або з ракельним механізмом.

Анілоксові валики та ракелі є важливими елементами для конт­ролю і підвищення якості друку. Сьогодні за допомогою АВ контро­люють колір фарби, збільшення розміру растрової точки та чистоту відбитка.

Для виготовлення АВ використовують сталь і мідь. АВ малої лініа­тури виготовляють в основному зі сталі з гальванічним покриттям шаром стійкого проти спрацювання хрому. ВисоколІніатурні валики роблять, як правило, з мідним покриттям стальних осердь, а для підвищення їх міцності на мідне покриття наносять шар твердого хрому. На рис. 3.19 зображено АВ машини ПФР-60.

Спосіб виготовлення та якість АВ мають велике значення при регулюванні товщини шару фарби і нанесенні його на поверхню ДФ. Відповідна якість АВ забезпечується достатньою жорсткістю, а також добре відшліфованою та рівною поверхнею. Існує кілька спо­собів виготовлення АВ:

1. Спосіб травлення. Цей спосіб має суттєві недоліки і в промис­ловому масштабі тепер не використовується (неможливо виготови­ти безстикові валики, максимальна лініатура растра не перевищує 60 ліній/см та ін.).

2. Молетний спосіб. За допомогою спеціального інструмента — молети на тіло циліндра накочуються растрові комірки. Лініатура растра досягає 200 ліній/см, але виготовлення самої молети досить трудомістке (в основному ручне).

В - В фЬ5Ь6

Д-Д

Рис. 3.19. AB машини ПФР-60

3. Електронне гравірування. Цей найбільш поширений спосіб ви­готовлення АВ дає змогу виготовляти його як на сталі, так і на міді з лініатурою растра від 40 до 200 ліній/см. Основні його недоліки — інтенсивне спрацювання різального інструмента, не зовсім чіткі й точні опорні проміжки між комірками.

4. Гравірування за допомогою лазерних гравірувальних автоматів. За цим способом перші стальні растровані АВ з керамічним покрит­тям були виготовлені в 1979 р. у Великобританії. Лініатура растра таких валиків — до 200 ліній/см. їх недолік — крихкість і висока вартість.

До критеріїв якості АВ належать різні параметри, що залежать від матеріалів для відливки й виготовлення корпуса валика, зокре­ма відбалансованість і допуски на точність геометричних розмірів, а до найважливіших властивостей, які необхідно брати до уваги, — властивості кераміки, що використовується для покриття валика, і в першу чергу, твердість покриття та надійність його з’єднання з металевою поверхнею валика.

Вимоги до АВ досить високі: допуск на діаметр має знаходитися в межах ± 0,005 мм; неспівосність робочої поверхні й цапф — не перевищувати ± 0,05 мм; відхилення робочої поверхні АВ від цилін­дричної форми — не виходити за 0,015...0,02 мм.

Растрові комірки АВ залежно від характеру продукції, що дру­кується, можуть мати різну форму: півсферу, загострену чи зрізану піраміду, трикутну чи прямокутну призму. Із перелічених форм най­краще фарба виводиться із півсфери.

Форма растрової комірки АВ визначає якість фарбоперенесення при накочуванні на ФДФ. На рис. 3.20 показано основні форми ра­стрових комірок АВ залежно від їх призначення за даними фірми «Ротагео» (США), які подано в табл. 3.1.

Форми растрових комірок АВ можуть змінюватися залежно від способу виготовлення. За інших однакових умов більшу кількість фарби переносять комірки, що мають більш пологий нахил бокових граней і більш рівне дно.

За геометричною формою растрової комірки АВ можна визначи­ти її теоретичний об’єм, а це — одна з характеристик фарбоперене­сення. Реальне фарбоперенесення розрахувати надзвичайно важко; його, як правило, оцінюють експериментально з урахуванням кон­кретних умов друку і потім вибирають оптимальні режими друку­вання.

Об’єм і характер розподілу фарби залежать від співвідношення лініатури кліше й АВ. Виробничий досвід показує, що співвідно­шення 1:2,5 забезпечує задовільну якість друкування, але краще тоновідтворення досягається при співвідношенні 1:3,5.

На рис. 3.21 зображено растрову комірку АВ, об’єм якої можна визначити за формулою

*р=| (ч+Ог+Л?)

Важливими конструктивними та технологічними характеристи­ками, що дають змогу правильно конструювати АВ і керувати нане­сенням фарбового шару на ДФ, є коефіцієнти видаляння фарби (К^) та залишкового заповнення растрової комірки (К^), пов’язані між собою співвідношенням

Кг~1-Ки

Де Узм — об’єм фарби, що перейшов на ЗМ; V — об’єм растрової комірки.

У табл. 3.2 наведено дані про відносний об’єм растрових комірок АВ залежно від їх форми (див. рис. 3.20) і лініатури растра.

Лініатура растрових комірок АВ залежно від характеру роботи ФДМ може змінюватися від 40...65 ліній/см для найбільш простих робіт до 200 ліній/см для багатофарбового друку. Середня глибина

Комірок становить близько 0,025 мм, а ши­рина проміжків між ними на поверхні АВ згідно з лініатурою растра змінюється в ме­жах 0,075...0,1 мм. Після заповнення растро­вих комірок АВ фарбою вона може перено­ситися з дозованою кількістю або на наступний елемент фарбової системи (нако - чувальний валик), або безпосередньо на ДФ.

Уперше АВ'з’явилися в СІЛА у 1939 р. і використовувалися для анілінового друку. їх виготовляли способом травлення, а повер­хню валика покривали хромом. Останнім часом АВ виготовляють з кераміки — твердого гідрофільного матеріалу, що дає змогу вико­ристовувати водяні флексографічні фарби, та з вольфрамкарбіду — олеофільного матеріалу, який дає можливість друкувати продукцію звичайними фарбами на основі маслорозчинних смол. Сучасні ФДМ провідних фірм-виробників обладнуються керамічними АВ. Лініа - тура їх залежить від лініатури растрових ДФ. Варіанти цих форм описано вище, але треба додати, що основи растрових комірок АВ здебільшого мають форму квадрата, сторони якого розташо­вані під кутом 45* до розгортки кола валика. Для АВ з комірками звичайної пірамідної форми характерними є 50 %-на віддача фарби

Та швидке спрацювання, що робить неможливим використання їх у ракельних фарбових апаратах. Більш раціональним є застосу­вання АВ з растровими комірками, які мають форму зрізаної піра­міди, а також (за досвідом США) трикутної та прямокутної призм. У всіх цих конструкціях АВ фарба переноситься на ЗМ майже по­вністю.

Довговічність АВ залежить від того, в парі з яким елементом він працює: з ракельним механізмом або з гумовим валиком. Викорис­тання ракельного механізму у флексографії пов’язано з необхідні­стю стабілізувати перенесення фарби на ЗМ при друкуванні на ви­соких швидкостях (до 400 м/хв). Існує два види ракелів: звичайні та реверсивні. Останні встановлюють під тупим кутом до горизонталь­ної осі АВ, завдяки чому при збільшенні швидкості друкування тиск на ракель зростає.

Для вимірювання об’єму растрових комірок АВ з точністю до 5 % у Центрі технологічної групи друкарів флексографії БІТА (Німеч­чина) розроблено прилад ІЛІМІ з лазерним скануванням і відобра­женням результатів на дисплеї.