Сучасна флекеографія — це універсальний спосіб друку з використанням рельєфних форм і малолипких швидковисихаючих фарб, що дає змогу друкувати на високих швидкостях без викорис­тання протизабруднювальних пристроїв. Якщо друкування здій­снюється з еластичної флексографічної друкарської форми (ФДФ), то остання не тільки переносить фарбу на ЗМ, а й працює як де­кель. Ця властивість забезпечує друкування без приправляння. До того ж у зоні друкарського контакту створюється (порівняно з кла­сичними способами друку) низький тиск, що, в свою чергу, підви­щує тиражостійкість форм, спрощує друкарське обладнання, змен­шує його металомісткість та енергоємність.

Такі переваги еластичної ФДФ перед іншими дають змогу задру - ковувати практично будь-які матеріали, в тому числі й ті, що легко деформуються (полімерні плівки). Для друку малов’язкими швидко- висихаючими фарбами можна використовувати порівняно прості кон­струкції фарбових апаратів.

Згадані переваги флексографії зумовили її швидкий розвиток, причому першим поштовхом до цього був винахід у США растрова - ного анілоксового валика (АВ), що значно поліпшило якість пере­несення фарби з фарбового апарата на ФДФ.

Наступний етап розвитку флексографії пов’язаний з появою полі­мерних плівок, які почали широко застосовуватися як пакувальний матеріал.

На початку 70-х років флекеографія набирає високих темпів свого розвитку в зв’язку з появою фотополімерних ФДф, які дали змогу здійснити якісний стрибок, наблизивши флексографію до класич­них способів друку (табл.1.1).

Питома вага флексографії на європейському ринку друкованої продукції також зросла. Так, якщо в 1986 р. друк флексографічним способом становив 18 %, то в 1995 р. — ЗО % усього обсягу друку (табл. 1.2).

З табл. 1.3 випливає, що в СІЛА істотне зменшення друку висо­ким способом супроводиться зростанням флексографічного. Такі самі тенденції збільшення обсягу флексографії спостерігаються в Німеччині та інших зарубіжних країнах.

Передумовидля цього створено наукою-технічним прогресом у галузі виготовлення ФДФ, вдосконалення виробництва формного

Та друкарського обладнання.

На найближчу перспективу переважаючими напрямами роз­витку поліграфії будуть тенденції поліпшення якості продукції, надрукованої на легких сортах паперу. Це досягатиметься завдя­ки спрощеному регулюванню ма­шин, прискореній їх підготовці до друкування тиражу та невелико­му відходу паперу. Способом підвищення якості є комп’юте­ризація друкарських процесів і

Застосування анілоксових систем д ля дозованого подавання фарби на

Дф. Т

На думку американських експертів, поліграфічне виробництво структурно перетворюється відповідно до підвищених вимог спо­живачів до якості та ілюстраційності всіх видів поліграфічної про­дукції.

Японські спеціалісти вважають, що до кінця століття обсяг полі­графічного виробництва потроїться паралельно з розширенням сфери інших систем масової комунікації. Прогнозовані темпи зростання поліграфічного виробництва до 2000 р. становіггимуть 6,5 % щорічно. Для їх забезпечення погрібно мати друкарськелзбладнання з більшими технологічними можливостями та продуктивністю, ніж наявне те­пер. На перше місце серед цього обладнання виходять флекеографічні друкарські машини (ФДМ) планетарної будови, які забезпечують високу якість друку й економічно вигідніші.

Флексографія дедалі ширше застосовується в газетному вироб­ництві. Американською асоціацією видавців газет ANPA проведено перший симпозіум, присвячений проблемам друкування газет тільки за допомогою флексографії. Найбільш динамічно ця технологія ви­користовується в США та Італії. Цьому сприяло поряд з випуском багатьма фірмами флексографічного друкарського обладнання ши­роке впровадження фотополімерних ФДФ, завдяки чому порівняно з гумовими формами значно поліпшилась якість друку, скоротили­ся терміни виготовлення форм і зменшилася їх собівартість. Засто­сування паперу щільністю 40...45 г/м2 для друкування, а також фарб на водяній основі сприяє здешевленню продукції і позіггивно впли­ває на стан довкілля. При сушінні задрукованого полотна паперу втрати енергії порівняно незначні, а для обслуговування машин зі спрощеними фарбовими апаратами не потрібні висококваліфіко­вані друкарі. При цьому відходи паперу на підготовку тиражу до друку також знижуються. Кошти на переведення діючих газетних машин з високого способу друку на флексографічний становлять лише половину вартості нової офсетної машини, а щодо якості друку обидва способи приблизно рівноцінні. Не менш важливим факто­ром, який сприяє впровадженню для друкування газет флексо­графії, є нижчі приблизно на 40...50 % порівняно з офсетним спо­собом друку енергоємність друкарського обладнання і на 50...60 % площа, яку воно займає.

У Західній Європі флексографічний спосіб друку газет менш по­ширений, оскільки впровадження його почалося пізніше, ніж у США. Найбільше флексографічних секцій є в Італії, чому сприяв випуск ФДМ фірмою «Cerutti». У Великобританії ФДМ «Koebau Flexo - Gourier» (див. рис. 3.55) впроваджено у видавництвах «The Guardian» (друкування з фотополімерних ФДФ типу «Nappf» і «Mail News - рареге»).

Вирішальний вплив на розвиток флексографії зробило створен­ня фотополімерних ФДФ. Новими розробками в цьому напрямі є,

Наприклад, форми «Leterflex», «Nyloflex», «Cyrel», «Antihalation AFR» та ін. Розвитку флексографії сприяло також створення фарбового апа­рата нового типу — анілоксового, який відзначається простотою регу­лювання подачі фарби. Застосований у цьому апараті растіювий AB з дрібнокомірковою поверхнею забезпечує якісне перенесення на ЗМ дозованої кількості фарби.

На початку 80-х років було створено технологію гравірування керамічних AB за допомогою лазера. Комірки такого валика (півсфе­ричної форми) дуже добре віддають фарбу. Лазерна технологія дає змогу регулювати глибину комірок та їх густину (від 40 до 160 комі­рок на 1 см). Керамічні валики при використанні сталевого ракеля зберігають свої властивості після задруковування понад 100 млн м паперу.

Фірма «Kцenig & Bauer» (Німеччина) на початок 1990 р. продала країнам Західної Європи друкарських секцій з анілоксовими фарбо­вими апаратами для машин високого друку — 127, флексографіч - ного — 104, офсетного — 97. Фірма «Grabtrex» (Великобританія), одним із напрямів спеціалізації якої є модернізація наявних машин високого друку, ще у 1988 р. впровадила й отримала замовлення на встановлення 430 друкарських апаратів «Civilox». Як інновація на Міжнародній виставці ІРЕХ’88 експонувалася ФДМ «Civelox + 4» цієї фірми для багатокольорового друку.

Великий вплив на розвиток флексографії зробило також ство­рення водорозчинних фарб, які не утворюють фарбового туману, екологічно - та пожежобезпечні (наприклад, швидковисихаюча фарба «Флексодесин» фірми «К + Е» забезпечує високу якість растрових точок і рівномірне друкування плашок на швидкості 600...700 м/хв). Підприємства, зайняті друкуванням газет водорозчинними фарба­ми, дістали можливість працювати на легких сортах паперу. Так, американське видавництво «Washington Post» друкує газети на па­пері щільністю 40 г/м2, завдяки чому потреба в ньому зменшилася на 18 %.

Створюються фарби третього покоління на водяній основі, зок­рема серії «Rayoflex», які застосовуються при ультрафіолетовому сушінні. Для AB використовують лініатури від 40 до 200 ліній/см. Фірма «BASF Lacke + Farben AG» виготовила нове покоління ДФ «Nyloflex» і вимивні системи «Nylosol II». Ці форми модифікацій FA II, FAR II, МА II придатні для використання водяних і спир­тових фарб; при цьому лініатура відтворюваності растра досягає 60 ліній/см, а інтервал передавання тонових градацій змінюється в межах 2 ... 94 %.

Прогрес у флексографічному друці (ФД) відкриває нові шляхи в багатьох сферах поліграфії, зокрема у виробництві газет, реклам­ної продукції, етикеток тощо. Проведені FFTA в 1992 р. дослідження підтвердили, що флексографію можна успішно застосовувати для випуску багатокольорової журнальної продукції.

За останні роки флексографія значно розширила свій вплив на європейському ринку. Про це свідчать матеріали третьої міжнарод­ної конференції-ярмарки з флексографії «Флексографічний вибух», організованої інститутом PIRA спільно з флексографічною асоціа­цією Великобританії EFTA-UK, яка відбулася 14—16 лютого 1994 р. в Бірмінгемі, та першого міжнародного семінару «Флексографіч - ний друк у пакувальній промисловості», який проходив 16—17 квітня 1996 р. в Московській державній академії друку з участю іноземних фірм.

Істотні успіхи досягнуто у виробництві пакувальних матеріалів і складених коробок завдяки використанню ультрафіолетового сушін­ня, створенню нових вузькорулонних ФДМ для малотиражного дру­ку, підвищенню якості флексографії.

Розширення застосування нових пакувальних матеріалів на ос­нові целюлози і синтетичних полімерів, створення нових технологій їх оформлення підвищили темпи розвитку ФД. Аналіз експозиції виставки TAROPACK’96 у Познані (Республіка Польща), на якій було представлено 112 фірм-виробників матеріалів для упаковки і понад 300 виробників готового пакування, показав значну перевагу флексографії перед офсетом, що, очевидно, зумовлено підвищен­ням якості ФД, ширшими можливостями при друкуванні на полі­мерних покриттях.

Найбільш відомими іноземними виготовлювачами флексографіч - ного формного та друкарського обладнання є фірми: «Du Pont», «Unirogaf», «Graphicart America», «P. America» (СІПА); BASF, «Fischer & Krecke», «M. A.N. Roland», «Windmцller Hцlscher» (Німеччина); «Houstrd», «Anderson en Vreeland Holland» (Нідерланди); «Cerutti», «Bielloni Castelia» (Італія); «Cobden Chadwich» (Великобританія); «Holweg» (Франція) та ін.

В Україні флексографію нині використовують переважно для ви­пуску етикетно-пакувальної продукції на папері, целофані, полі­етилені. Роботи щодо створення формного та друкарського облад­нання для флексографії ведуться в УНДЇПП ім. Т. Шевченка, УАД, УНДІСВД, Одеському СКБ «Поліграфмаш». Виконано ряд науко­во-дослідних робіт стосовно вивчення можливості використання вітчизняних фотополімерних ФДФ для друкування книжок кишень­кового формату, газет, рулонних палітурних матеріалів, шпалер, маркування консервної тари тощо. Ці дослідження дають змогу роз­ширити сферу використання флексографії в різних галузях народ­ного господарства України.

У другому кварталі 1998 р. в Києві на базі AT «Видавництво «Бліц - Інформ» створено завод полімерної упаковки «Бліц-Флекс», на якому введено в експлуатацію вперше в Україні дві найсучасніші восьми - фарбові ФДМ «Solaflex-SL» та «Astraflex-SL» (див. рис. III на кольо­ровій вклейці) фірми «Windmцller & Hцlscher». Ця фірма сьогодні є другою у світі, яка випускає високотехнологічні та високопродук­тивні ФДМ. Якість, що забезпечується при друкуванні на поліпро -

Пилені, поліетилені, ламінованому папері, кашированій фользі та інших видах ЗМ, дає змогу АТ «Видавництво «Бліц-Інфойм» зайня­ти провідне місце на ринку м’якої упаковки і на рівних конкурувати з іноземними постачальниками.

Досягненню високої якості друкованої продукції також сприя­ють впровадження на заводі «Бліц-Флекс» обладнання для виготов­лення друкарських форм «СугеІ-2001» фірми «І)и Ропі» та викорис­тання низькопрофільних (товщина 1,14 мм) фотополімерних пластин цієї самої фірми, якість друку з яких наближається до якості відбит­ку при офсетному способі друку.

Перша черга заводу «Бліц-Флекс» вступила до ладу у травні 1998 р. З кінця 1998 р. завод випускатиме близько 100 т продукції щомісячно.

Оскільки розвиток флексографії визначається прогресом у галузі машинобудування, виробництва формних пластин і безстикових циліндрів, фарб і вдосконалення репродукційних процесів, очевид­но, що для якісного стрибка вітчизняної флексографії потрібні прак­тичні напрацювання в усіх цих напрямах.

В УНДІСВД розроблено ряд серій флексографічних фарб: СФ 2.7, СФ 2.10.2, СФ 2. 10. 5 (для друку на різних паперах і картоні); ФУШЛ, СТ 1.5.1, ФСХВ (для друку на синтетичних плівках) тощо.

Великий вклад у розвиток флексографії в Україні внесли теоре­тичні й експериментальні дослідження вчених і винахідників М. І. Бігуна, М. І. Біласа, О. П. Бондарева, А. П. Жуковця, В. И.Запо - точного, Б. М. Ковальського, О. П. Козака, М. О. Красного, Е. Т. Наза­ренка, В. Т. Левченка, Ф. С. Мартинюка, Р. І. Мервінського, С. П. Руднєвої, В. М.Тремути, 1. В. Шаблія, В. В. Шибанова та ін. На думку фахівців, флексографія на поліграфічних підприємствах Ук­раїни має розвиватися в таких напрямах:

Вдосконалення друкарських машин з метою підвищення їх про­дуктивності, фарбовості, «форматів, автоматизації та освоєння ви­пуску машин для друкування газет і книжково-журнальної продукції;

Створення друкарських секцій з анілоксовим фарбовим апара­том і встановлення їх на машинах високого та офсетного друку;

Створення та вдосконалення малотоксичних фарб на водяній основі;

Проектування та створення автоматизованого обладнання для ви­готовлення фотополімерних ФДФ;

Розробка нових композиційних матеріалів і технологічних про­цесів виробництва фотополімерних пластин, а також ФДФ на їх основі. <

Велику роль у цій справі відіграватимуть підготовка та перепідго­товка висококваліфікованих кадрів для подальшого розвитку і вдос­коналення вітчизняної флексографії.