ПІСЛЯМОВА
Підводячи підсумки викладеного, можна зробити такі
Висновки:
1. Одним із важливих напрямів розвитку поліграфічного виробництва на сучасному етапі є швидке зростання обсягів друкарської продукції, що випускається флексографічним способом. Така тенденція характерна, насамперед, для зарубіжних країн з розвиненою поліграфією.
2. Якщо переваги флексографічного способу при друкуванні пакувальних матеріалів відомі давно, то питання випуску цим способом видавничої продукції постало порівняно недавно. До видавничої продукції належать, перш за все, газетна та книжково-журнальна. Є багато факторів, завдяки яким випуск цієї продукції саме флексографічним способом має великі техніко-економічні переваги перед високим і офсетним друком. Ці переваги часом досить значні, через що інтерес фахівців багатьох країн до випуску книг, журналів і газет флексографічним способом друку постійно зростає.
3. Використання для цієї мети спеціалізованого флексографічного виробничого комплексу (в який входять ФДФ, обладнання та матеріали для їх виготовлення; друкарське обладнання, фарби, технологія формних і друкарських процесів) є перспективним і в нашій країні. Роботи щодо створення окремих складових частин цього комплексу провадяться в науково-дослідних організаціях галузі.
4. Ознайомлення з конструкціями розглянутого обладнання, окремих груп вузлів і механізмів, розрахунок основних його параметрів допоможе студентам у вивченні друкарських, палітурно-брошуро - вальних та оздоблювальних машин, буде корисним для їх майбутньої роботи на поліграфічних підприємствах, у СКБ, НДІ.
5. Критичне осмислення студентами викладеного матеріалу дасть змогу розглянути можливість удосконалення обладнання та пов’язаного з ним технологічного процесу з позицій сучасного розвитку техніки і технології. Такий підхід до вивчення дисципліни допоможе в подальшому правильно зрозуміти завдання виробництва й ефективніше впроваджувати в життя економічну політику прискорення науково-технічного прогресу в поліграфічній промисловості.
[1] На плівці та пробному відбитку повинні бути контрольні шкали, щоб можна було перевірити, чи знаходиться приріст растрових точок у межах технічно здійсненого в подальшому тиражного друку.