Алюміній є високоактивним металом, тому при нагріванні інтенсивно окиснюється, утворюючи тугоплавкий оксид А120:і, температура плавлення якого близько 2050 °С. Частинки плівки оксиду,

40. 50 40. 50 ------- *---

Рис. 4.16. Комбіновані з'єднання: а — фланговими та лобовими швами; б — стиковими та кутовими швами; е — схема оброблення стикового шва перед встановленням накладки.

Що залишаються у зварювальній ванні, є дефек­тами, які протидіють проплавленню і утворенню монолітного шва. Тому перед зварюванням оксиди з поверхні металу зчищають, а розплавлений під час зварювання метал надійно захищають від до­ступу кисню.

Найчастіше зварювання виконують у середо­вищі інертного газу — так зване аргонно - чи, рідше, гелієво-дугове зварювання. Використову­ють як неплавкі (вольфрамові), так і плавкі елект­роди. Зварювання можна здійснювати і під шаром флюсу в автоматичному режимі. При ручному зварюванні застосовують також електроди з об­мазками. Склад флюсів чи обмазок має забезпе­чувати хімічне зв'язування кисню повітря.

Газове зварювання виконують нейтральним ацетиленово-кисневим полум'ям. Надлишок кисню зумовлює утворення плівок оксидів, а ацитилену — пористості шва за рахунок вільно­го водню. В обох випадках якість шва знижу­ється.

Передумовою доброї зварюваності є старанне очищення поверхонь, які з'єднуються, від бруду.

При нагріванні до 500...600 °С різко знижується міцність алюмінію і підвищується його крихкість. Щоб уникнути руйнування елементів у процесі зварювання під дією навантаження від власної маси чи легких ударів і невеликих переміщень, обов'язковим є надійне закріплення зварюваних деталей. Висока плинність алюмінієвих сплавів у розплавленому стані вимагає встановлення підкладки в місцях зварювання.

Необхідно зазначити, що для пластичних алюмінієвих сплавів з успіхом використовують холодне зварювання шляхом деформування.