Технологічний процес виготовлення фотополімерних ФДФ із рідких ФПК дещо складніший, ніж розглянутий у п. 2.3.2. Тут процеси виготовлення пластини та форми суміщуються в один, тому їх неможливо розділити та централізувати. Централізованим може бути лише виготовлення рідких ФПК. У більшостгвідомих способів формування фотополімерної ФДФ із рідкої ФПК здійснюється між двома стеклами. Зазор між стеклами заповнюється рідкою ФПК. Точність цього зазора, точність виготовлення стекол (їхня плоско - паралельність) в основному й визначають точність форми.

Стекла з планками, висота яких визначає товщину ФДФ, укла­дають в розбірну касету. Перед початком виготовлення форми касе­ту розбирають, на одне із стекол установлюють негатив і захисну плівку. Наявність плівки між негативом і ФПМ негативно впливає на градаційне передавання від негатива до форми і зменшує її роз­дільну здатність внаслідок розсіювання випромінювання під час експонування.

При виготовленні форми можливі два варіанти: виготовлення підкладки з того самого ФПМ або використання полімерної чи ме­талевої підкладки. В останньому випадку' підкладка має бути закріп­лена на іншому склі або металевій плиті, що забезпечує вимоги точності виготовлення форми. Режими заповнення касети ФПМ, досконалість її конструкції впливають на якість робочої поверхні та точність розмірів ДФ.

Складена й заповнена рідкою ФПК касета розміщується в ЕУ, де відбувається фотополімеризація цієї композиції під дією актиніч­ного випромінювання. Після закінчення експонування касету роз­бирають, форму виймають і здійснюють вимивання незаполімери - зованої композиції.

Можливі й інші схеми технологічного процесу виготовлення фо - тополімерних ФДФ з рідких ФПК, але в будь-якому випадку цей процес складніший, потребує значної ручної праці, хоч і створено комплекти обладнання для їх виготовлення.

Асортимент рідких ФПКдля виготовлення фотополімерних ФДФ досить різноманітний. До основних розробників і продуцентів цих композицій слід віднести: ВНДІХІМПроект, де виробляється ком­позиція на основі олігоефіракрилатів (композиція ПФ); УНДІПП ім. Т. Шевченка (композиція «Лікофот-Ф»); НВТ «Фомат» (компози­ція «Фомат ФВ-72»); Інститут хімії високоМолекулярних сполук НАН України (композиція «Янтар»), УНДІСВД (композиції КФФ-1 і «Фо - ток-ЖФ»).

У табл. 2.5 наведено дані, що стосуються деяких рідких ФПКдля флексографїї, які випускаються зарубіжними фірмами.

У названих вище організаціях розроблено кілька варіантів форм­ного обладнання для виготовлення фотополімерних ФДФ із рідких ФПК. Так, в УНДІПП ім. Т.Шевченка створено ряд модифікацій ^формного обладнання, в якому використовуються різні принципи формування шару з рідких ФПК (ракельний або касетний), а також різні типи копіювального процесу (одно - або двобічний). Для цього спроектовано й виготовлено комбіновані та прості формувально - копіювальні й вимивні установки касетного типу з подаванням рідкої ФПК в раму самопливом і під тиском.

Узагальнену технологічну схему виготовлення фотополімерної ФДФ з рідкої ФПК показано на рис. 2.26, а.

Найскладнішим за конструкцією і важливим за призначенням вузлом для виготовлення фотополімерних ФДФ з рідких ФПК є формувально-копіювальна рама (рис. 2.26, б). До неї ставляться такі основні вимоги: простота складання та розбирання; прозорість по-

ЛД________

Нч>

■ ■ ■ 1~1 4

Рідка ФПК

ГУЛРЛ-

ФДЯ>

Рис. 2.26. Узагальнена технологічна схема виготовлення фотополімерної ФДФ із рідкої ФПК (а) та форму валь - но-копіювальна рама (б):

А: ПФ — підкладка ДФ; НФ — негативна форма; 1 — адгезійно-протноре- ольний шар; 2 — основа; З — ультрафіолетові промені; 4 — захисна плівка; 5 — ділянки форм и, що полімеризуються; 6 — незаполімернзовані ділян­ки форми; 7 — друкарські елементи; 8 — вимивний розчин; 9 — ультра­фіолетові промені (при двобічному експонуванні); б: І — скло; 2 — магнітна або вакуумна плита; 3 — система пневмопри- тиснення; 4 — ростова рамка; 5 — рідка ФПК; 6 — підкладка ФДФ

Рожнини касет для УФВ; взаємопаралельність і жорсткість порож­нини касет із системою швидкого рівномірного заповнення ФПК.

Використовуються формувально-копіювальні рами двох типів. При ФПК підвищеної в’язкості (4000...5000 сП) рама розміщується го­ризонтально і після її заповнення ФПК остання вирівнюється ра­
келем; при ФПК меншої в’язкості (до 1000 сП) рама заповнюється ФПК у вертикальному положенні.

На універсальній установці ФЛ-48 (рис. 2.27, а) можна виготов­ляти фотополімерні ФДФ з рідких ФПК двобічним копіюванням з власною основою чи однобічним — на металевій або полімерній підкладці. Установка складається з основи, формувально-копіюваль­ної касети, експонувальної камери, маніпулятора, герметичних бачків-відстійників, блока живлення, пульта керування. В експону - вальній камері встановлено лампи ЛУФ-80. Маніпулятор у напівав­томатичному режимі переносить відкриту касету у вимивний пристрій. Після вимивання маніпулятор подає ФДФ у касету під освітлювачі для додаткового опромінювання.

В УНДІСВД розроблено формувально-копіювальну установку ФОД-500 (рис. 2.27, б), що складається з основи, формувально-копі­ювальної рами з двох шарнірно з’єднаних і закріплених між собою півкасет, бачка з рідкою ФПК, механічного та електричного при­водів, вакуумної системи, пульта керування.

Фірма «WR Grause Letterflex» — одна з небагатьох виробників обладнання, призначеного для виготовлення фотополімерних ФДФ на основі рідких ФПК. Вона, наприклад, випускає автоматичну потокову лінію «LF2-120 Е» для виготовлення фотополімерних ФДФ (у газетному виробництві). Створення цієї лінії стало можливим зав­дяки розробці безконтактного способу копіювання, що є пріорите­том фірми. Форми виготовляються на підкладках різного типу: полі- фіброні (матеріал фірми), сталі або алюмінію. Лінія модульної будови складається з таких секцій: завантаження; заряджання фотополіме - ру; попереднього засвічування; заряджання негативів; основного ек­спонування; видаляння незаполімеризованого шару; зняття залишків полімеру; додаткового експонування. Всі секції об’єднано за допо­могою конвеєра, по якому переміщуються пластини-основи під час виготовлення форм.

У секції завантаження наноситься точно дозована кількість фо - тополімеру і проходить його вирівнювання. Залишок фотополімеру витікає в регенераційний бак. У секції попереднього засвічування пластина з нанесеним на неї фотополімером освітлюється люміне­сцентними лампами, що підвищує світлочутливість шару. В секції основного копіювання експонування відбувається крізь негатив, попередньо встановлений оператором у спеціальну касету (таких касет дві). У той час як в одній касеті виконується експонування, в іншу вводиться негатив. Це — перша з двох операцій, що викону­ються на лінії вручну (друга — заряджання пристрою-нагромаджу - вача пластинами). В секції видаляння незаполІмеризованого шару «повітряний ніж» зчищає ФПК з пробільних ділянок. Вона витікає у ванну, а потім відсмоктується в регенераційний бак секції заван­таження. В секції зняття залишків полімеру рідка фракція повністю зчищається за допомогою паперового тампона. В секції додаткового експонування під блоком ультрафіолетових люмінесцентних ламп друкарський рельєф форми твердне.

Роботою лінії керує електронний комплекс. Наявність діагнос­тичного пристрою дає змогу виводити всю інформацію про стан і роботу вузлів та механізмів лінії на індикаторну панель її пульта. Лінія проста в обслуговуванні. Робота оператора зводиться до наби­рання відповідної програми в блоці керування комплексом і заван­таження негативів у касети.

Найбільшого успіху в промисловому впровадженні фотополімер- них ФДФ на основі рідких ФПК досягли фірми «Авасіїі» і «Ьеіїегйех».