Використання дроту забезпечує безперервне і рівномірне подаван­ня матеріалу в зону плавлення, що дозволяє підтримувати стабільний процес його розпилення і якість покриття, що отримується. Для нане­сення покриття можна використовувати практично всі типи дроту, які використовуються для зварювання та наплавлення, бандажний, пружин­ний та товарний дріт з чорних та кольорових металів і сплавів.

Основні типи цільнотягнутого дроту, який використовується для на­несення покриття електродуговим, газополуменевим і плазмовим мето­дами напилення наведені у таблиці 2.1.

Сталевий дріт був одним з перших матеріалів для напилення. Він використовується для нанесення зносостійкого та корозійностійкого по­криття. Зносостійкість забезпечується при використанні дроту з вугле­цевої, низько - та високолегованої сталі. Корозійна стійкість забезпечу­ється за рахунок використання дроту з мартенситних та аустенітних сталей.

Мартенситну структуру отримують при швидкому охолодженні покриття системи Fe-C, що знаходиться в області аустенітного або аус - тенітно-ферітного стану. При цьому високовуглецеві сталі набувають значну корозійну стійкість.

Аустенітну структуру при звичайній температурі мають покриття типу Fe-Cr-Ni та Fe-Cr-Ni-Mn. Для таких сталей характерна підвищена корозійна стійкість та жаростійкість. Вибір відповідної марки сталі визна­чається параметрами робочого середовища.

Для зносо - та корозійностійкого покриття, що отримується напилен­ням, можна використовувати той самий дрот суцільного перерізу, що і для дугового наплавлення.

Таблиця 2.1

Поширені типи цільнотягнутого дроту, що рекомендуються для використання при нанесенні покриття

Поряд зі сталлю для напилення використовують алюміній, цинк, молібден, олово та його сплави, мідь та її сплави, нікель та його сплави, свинець.

Алюмінієве покриття використовують для захисту чорних металів від корозії, а при використанні дифузійного відпалу покриття відбуваєть­ся дифузія алюмінію у основний метал, що дозволяє отримати шар, стійкий до високотемпературного окислення.

Цинкове покриття захищає чорні метали від корозії. Дрот для на­пилення повинен бути з найбільш чистого цинку. Чим він чистіше, тим дрібніше він розпилюється, тим щільніше й якісніше покриття.

Молібден використовують для нанесення підшару, на який потім напилюють шар потрібного матеріалу. Це пов’язано з доброю адгезією молібдену до чорних металів. Молібденове покриття може викорис­товуватись для підвищення жаростійкості деталей. Молібден - єдиний метал, що стійкий до гарячої концентрованої соляної кислоти. Для напи­лення використовують матеріал, який вміщує не менше 99,95% Мо.

Олово та його сплави використовують для нанесення покриття та лудіння як спосіб підвищення кислотостійкості та корозійної стійкості, широко використовується у виробництві харчової тари. Для цього вико­ристовують олово високої чистоти, звертаючи особливу увагу на вміст миш’яку.

Бабітове покриття, яке складається з олова та свинцю викорис­товують у вкладишах підшипників.

Чиста мідь (не менше 99,9%) використовується для струмопро - відного та декоративного покриття.

Алюмінієва бронза (5...12% АІ) при додаванні невеликої кількості заліза, нікелю, марганцю має високу корозійну стійкість, особливо у морській воді, а також стійкістю до сірчаної та соляної кислоти, але не має стійкості до азотної кислоти. Крім того, бронза добре протидіє ко­розійній втомлюваності, є ерозійностійкою та зносостійкою.

Фосфориста бронза з вмістом 0,03...0,35% Р, використовується у якості розкислювача, забезпечує покриття високої зносостійкості.

Її використовують для зміцнення нових і відновлення спрацьованих валів і підшипників ковзання судових механізмів. Покриття з фосфо­ристої бронзи має світло-коричневий колір і може використовуватись як декоративне покриття.

Свинцевиста бронза - мідний сплав, який має 23...42% РЬ. Таке покриття, яке має стійкість до схоплювання при високих питомих наван­таженнях, широко використовується у підшипниках, що працюють у ре­жимі високих швидкостей та питомих навантажень.

Латунь має добру корозійну стійкість, але кородує у морській воді при підвищених температурах. Для напилення використовують суднобу- дівельну латунь, стійку у морській воді.

Чистий нікель використовують для захисту від ерозії. Нікель розчи­няється у азотній кислоті і “царській горілці”, достатньо повільно у соля­ній та сірчаній кислоті, не кородує у воді і стійкий до більшості хімічних сполук. Покриття із нікелю використовується при зміцненні і відновленні циліндрів компресорів, деталей гідронасосів, матриць для виготовлення репродукцій.

Ніхром (сплав 80% Ni та 20% Сг) практично не окислюється при ви­сокій температурі і добре протидіє деяким кислотам і лугам, що перед­бачає нанесення ніхромового шару на вироби для підвищення його жаростійкості та корозійної стійкості. Разом з тим покриття з ніхрому не стійке при високій температурі у середовищі, яке вміщує сірководень, сірчаний газ, а також до азотної та соляної кислоти. Ніхром також вико­ристовують в якості проміжного прошарку для поліпшення счеплення при напиленні термобар’єрного покриття.

Монель-метап має високу корозійну стійкість та кислотостійкість, добре протидіє солоній воді, у нейтральних та лугових розчинах прак­тично не кородує. По відношенню до слабих кислот має добрі анти­корозійні властивості.