У покриттях великих прольотів застосовують двошарнірні та безшарнірні рами. У ригелях рам

Г ~l

Рис. 7.3. Типи перерізів стержнів великопролітних ферм: а — Н-подібні; б, в — 11-подібні.

1-1 Рис. 7.4. Зварний вузол важкої ферми.

При жорсткому з єднанні з колоною зменшуються витрати металу порівняно з балковими конструк­ціями за рахунок розвантаження ригеля вузло­вими моментами. При цьому в колонах, окрім нор­мальних зусиль, виникають значні згинальні мо­менти.

У великопролітних покриттях застосовують рами як суцільного, так і наскрізного перерізів.

Рис. 7.5. Балансирні опори важких ферм: а — нерухома: б — рухома.

1-1

3F ЭЕ nrlhi

"IF" 3E І ri i-i 11

—& LP)

,4-"f lut' ____ I j A

7777

777777

77

77777.:

(7777) 030

^77777777777

7777

400 и

400 и

50

50

2-2

400

250

4-

Ф

C3 - IT) О го о LO

Д-u	>—)4—<	J—
150 200 1150
500

Іа

Й-

150

200

150

Рис. 7.6. Типи опор важких ферм: а, б — нерухомі; в, г — рухомі коткові.

Рами суцільного перерізу використовують рідко і лише при невеликих прольотах (до 50-60 м), їхні переваги — менша трудомісткість, кращі транспортні можливості, менша висота будівлі.

Великопролітні наскрізні рами роблять дво - шарнірними, з шарнірами на рівні фундаментів або з шарнірами у вузлах з'єднання ригеля з ко­лоною, а також безшарнірними з колонами, за - тисненими на рівні фундаментів (рис. 7.9). Без­шарнірні схеми рам застосовуються при прольо­тах 120...150 м. Проте найбільш поширені дво - шарнірні рами прольотом до 120 м з шарнірами на рівні фундаментів (рис. 7.10). Ширину колон наскрізної рами приймають рівною довжині па­нелі ригеля (приблизно 5...7 м). У таких випадках погонна жорсткість колон перевищує жорсткість ригеля, внаслідок чого розвантажений вплив опорних моментів стає значним.

Найбільшого ефекту розвантаження наскріз­ної рами досягають за допомогою попереднього

120,19

10000 —f-

84000

10000 -t-------- *-

О о

Рис. 7.8. Блоково-балкова конструкція: а — блок повної довжини; б — блок панелей; 1 — попередньо напружена сталева обшивка; 2 — нижня сталева обшивка без попереднього напруження.

66000

-OV"

О ' о -0-- L100x12

Sr Г

Рис. 7.7. Ферма покриття палацу спорту в Києві.

Напруження ригеля та колон рами. Попереднє на­пруження спричинює в системі рами згинальні моменти протилежного знака моментам від вер­тикального навантаження. Попередньо напруже­ну затяжку в рамних конструкціях розміщують під час монтажу в розтягненій зоні відповідно до епюри згинальних моментів від вертикального на­вантаження.

У двошарнірних наскрізних рамах висоту ри­геля приймають 1/8...1/15 прольоту, а в без­шарнірних — 1/12...1/20 прольоту.

Поперечний переріз наскрізних ригелів та колон проектують аналогічно наскрізним фермам (рис. 7.11).

^ -60-120м Ш Рис. 7.9. Система наскрізних рам: а — двошарнірна на рівні фундаментів; б — двошарнірна у вуз­лах з'єднання ригеля з колоною; в — безшарнірна.

Відомим розпором є невідомий опорнии момент та вертикальна сила.

Рамні конструкції сприймають вертикальне рівномірно розподілене навантаження від власної маси, мас покрівлі та снігу, зосереджене наван­таження від мостового крана, підвісної кран-бал - ки, а також горизонтальне вітрове навантаження, яке прикладається у вигляді зосередженої сили у вузлі з'єднання ригеля з колоною. Двошарнірні рами — один раз статично невизначені, де не­відомою силою є розпір, прикладений горизон­тально в опорних вузлах. Безшарнірні рами — тричі статично невизначені, в яких поряд з не-

1

'WW/////////////V///////0///;M> І 60 м I

Рис. 7.10. План і розрізи ангара.

2-2

J

-Јf™yk_ III х /

В г

Д е

Рис. 7.11. Типи перерізів наскрізних рам.

Розрахунок рам виконують методами сил і переміщень, а також, застосуваючи готові таблич­ні формули. У цих випадках доцільно викорис­товувати ЕОМ.

У результаті статичного обчислення визнача­ють розрахункові величини М, N та Q для всіх характерних поперечних перерізів рами.

Колони суцільної рами розраховують на по - зацентрове стиснення. Для визначення зусиль у стержнях наскрізної рами при трапецієподібному або полігональному обрисах ригеля використову­ють побудову діаграми Кремона. Для цього аналі­тичним методом попередньо визначають розпір та вертикальні опорні реакції.