ОСОБЛИВОСТІ БОЛТОВИХ ТА ЗАКЛЕПКОВИХ З’ЄДНАНЬ У КОНСТРУКЦІЯХ З АЛЮМІНІЄВИХ СПЛАВІВ
Заклепкові з'єднання в алюмінієвих конструкціях використовують значно ширше, ніж у сталевих. Вони добре працюють як при статичних, так і динамічних навантаженнях.
Виконують заклепкові з'єднання у холодному стані. При цьому матеріал заклепки повинен бути достатньо пластичним (наприклад, застосовують сплави АД1Н, АМг2Н, АМг5М, АВТ). За формою розрізняють заклепки з потайними закладними головками та з виступними. Обриси виступних головок найрізноманітніші — від сферичних чи конічних до фігурних. На головки наносять шифр, який свідчить про марку сталі заклепки.
Найпоширеніші діаметри заклепок 8...20 мм (з кроком 2 мм). Діаметри отворів повинні перевищувати діаметри заклепок на 0,2...1 мм (відповідно 8,2; 10,2; 12,35; 14,4; 10,55; 18,6; 21 мм).
Товщина пакету з'єднуваних елементів не має перевищувати чотирьох діаметрів заклепки, а в монтажних з'єднаннях — п'яти.
Для забезпечення корозійної стійкості заклепки виготовляють зі сплаву, близького до матеріалу конструкції.
4 4С1-1 |
При з'єднанні тонких листів, якщо підхід з інструментом можливий лише з одного боку, ви - користовують так звані комбіновані заклепки (див. рис. 4.17, е). Деталі заклепки виконують з таких матеріалів: наклепку 1 діаметром 4,8 мм — з алюмінієвого сплаву марки СвАМЗ; стержень 2 діаметром 2,5 мм — з оцинкованого сталевого дроту марки 45. Товщина з'єднуваного пакету не повинна перевищувати 3 мм. Встановлюють заклепку в отвір діаметром 5 мм. Її замикальна головка формується головкою стержня при переміщенні його в напрямку 3. Після цього вільний кінець стержня обламують.
Болти найчастіше використовують, коли під час експлуатації необхідно розбирати з'єднання та при утрудненому доступі до місця з'єднання тощо.
Болти виготовляють з того ж чи міцнішого сплаву, що й з'єднувані елементи, або зі сталі. Перспективним є використання високоміцних болтів. На сталеві болти обов'язково наносять захисне покриття.
Широко використовують болти з кільцями, що обтискуються на різьбовій частині, так звані бол - ти-заклепки, чи лок-болти. Болти виконують зі сталі (ЗОХГСА, 16ХСН) або міцних алюмінієвих сплавів (В94, Діб, В95), а кільця — з пластичних сплавів (В65, АВ, Д18).
З успіхом використовують також самонарі - зальні болти.
Розраховують з'єднання, як це викладено вище для сталевих болтів та заклепок, підставляючи відповідні розрахункові опори. При використанні сталевих високоміцних болтів необхідно пам'ятати, що алюмінієві сплави та сталь мають різні коефіцієнти лінійного розширення, тому в умовах великої амплітуди зміни температур виникають додаткові температурні напруження, що збігаються чи не збігаються за знаком з напруженими від натягу. Це явище необхідно врахувати, призначаючи значення попереднього натягу болта, щоб уникнути залишкових деформацій.
Відстані між центрами болтів і заклепок обмежують, як і для сталевих конструкцій. їхні числові значення наведені у табл. 4.2.
Т а б л и ц я 4.2
Конструктивні вимоги до розміщення болтів і заклепок у конструкціях з алюмінієвих сплавів
|
* Позначення d і t, як у табл. 4.1. |
Комментарии закрыты.