У межах одного конструктивного елемента вико­ристовують болти чи заклепки однакового діа­метра. Для легких конструкцій рекомендуються діаметри до 20 мм, для середніх — 20...24 мм, важких — 24...30 мм.

Розкручуванню болтових з'єднань запобігають встановленням додаткових гайок (контргайок) чи пружинних шайб. Заварювати гайки з цією метою не можна. Якість встановлення постійних болтів перевіряють простукуванням. При цьому болти та гайки не повинні зміщуватися чи вібрувати.

Обов'язковою є щонайвища щільність з'єднан­ня (навіть для конструкцій, до яких не висувають вимог герметичності). Наявність щілин знижує довговічність конструкцій, бо корозія металу в них відбувається надзвичайно інтенсивно. Щільність з'єднання перевіряють щупом товщи­ною 0,3 мм. Всі уступи та нерівності, які не дають змоги забезпечити щільне з'єднання деталей, ви­даляють механічною обробкою.

Аналогічними є вимоги до з'єднань на заклеп­ках. Стержень заклепки після клепання повинен щільно заповнювати отвір, головки заклепок мають бути правильно сформовані, посаджені центрально відносно осі стержня, щільно приля­гати до поверхні конструкції і відповідати діа­метру заклепки.

Перед складанням з'єднань на високоміцних болтах перевіряють стан поверхонь деталей і його відповідність проекту. Під головки і гайки висо­коміцних болтів встановлюють термічно оброблені шайби. Перепад поверхонь з'єднуваних деталей не має перевищувати 0,5 мм. При перепадах 0,5—3,0 мм на деталі, що виступає, механічною обробкою створюють скіс з нахилом 1 : 10. Ви­користовувати кисневе та дугове різання у цьому випадку заборонено. Перепади, що перевищують З мм, заповнюють прокладками. Заданий проек­том натяг високоміцних болтів забезпечується за­тягуванням гайок динамометричними ключами з контролем крутного моменту чи кута повороту ключа. Відхилення зусилля натягу в менший бік не допускається. Проконтролювавши зусилля, го­ловки болтів фарбують, а з'єднання шпаклюють по контуру.

Відстані між центрами болтів чи заклепок до інших елементів або ребер приймають такими, щоб забезпечити можливість роботи гайковими ключами, механізованими інструментами, кле­пальними скобами або молотками. Розміщують осі болтів і заклепок на прямих лініях — рисках. Риски орієнтують паралельно та перпендикуляр­но до осі елемента (рис. 4.23). Відстані між цент­рами болтів вздовж риски називають кроком. Прив'язки рисок приймають кратними 5 мм. Розміщення рисок для прокатних профілів нор­моване сортаментом.

Рис. 4.23. Розміщення рисок болтів і заклепок (а)

Та їх умовні позначення (б — с): отвір: в - заклепка: <• - - болт потайний грубої чи підвищеної точності: (і — тимчасовий болт; с — високоміцний болт; 1 — риски.

У всіх випадках обмежують як найменшу, так і найбільшу відстань між осями болтів чи закле­пок. Найменші відстані диктуються можливістю влаштування з'єднання (роботи інструментом) та необхідністю уникнути руйнування з'єднуваних елементів (див. рис. 4.20). Найбільші — вимогою забезпечення щільності з'єднання та стійкістю елементів при стискові. Числові значення відста­ней наведені в нормах (див. також табл. 4.1).

У монтажних з'єднаннях, коли болти лише фіксують конструкції (конструктивні болти), відстані між ними приймають близькими до мак­симальних. Коли ж болти є розрахунковими і передають значні зусилля, то їх розміщують на мінімальних відстанях. Це дає змогу зменшити розміри накладок і металомісткість конструкції.

Розміщують болти і у шаховому порядку. Най­меншу відстань між їхніми центрами приймають а + l,5d, де а — відстань між рядами поперек зусилля. При такому розміщенні площу перерізу елемента, необхідну для перевірки міцності, ви­значають з урахуванням послаблення його отво­рами лише в одному з перерізів, перпендикуляр­них до напрямку дії зусилля.

У кріпленнях одного елемента до іншого через проміжні прокладки, а також у кріпленнях з односторонніми накладками через наявність не врахованих розрахунком ексцентриситетів та значною нерівномірністю розподілу сил кількість болтів чи заклепок збільшується порівняно з роз­рахунком на 10 %.

З тих же міркувань при застосуванні у з'єд­наннях коротких обрізків кутників для кріплення виступаючих поличок кутників чи швелерів не­обхідно збільшувати розрахункову кількість бол­тів і заклепок, якими кріпляться ці обрізки, на 50 %.