Схеми з'єднань та епюри дотичних напружень, які виникають у швах, зображені на рис. 4.14.

Під дією нормальної сили (рис. 4.14, а) робота з'єднання аналогічна роботі з'єднання лобовими швами, а перерізувальної сили (рис. 4.14, б) — роботі з'єднання фланговими швами. Відповідним чином виконують і розрахунок (4.12) та (4.13).

Згинальний момент зумовлює нерівномірний розподіл напружень (рис. 4.14, в). їхні найбільші значення:

ТшМ ~

Де W„, — момент опору перерізу шва шириною [іfkj чи (k/с, (залежно за яким з перерізів ведуть розрахунок) і висотою, що дорівнює розрахун­ковій довжині шва і,.,.

Звідси

N - kj - ;

(4.18)

(4.19)

Kj • lw.

Де n ------- КІЛЬКІСТЬ швів.

Підставивши (4.18) і (4.19) в (4.17), отримаємо умову перевірки міцності шва за найбільшими на­пруженнями:

6 М

^ < R,„f ■ ywf ■ Yc; (4.20)

П • р/ • kf ■ Z;

6М

2 < Rwz-ywz-yc. (4.21)

П-\

При поєднанні нормальної та перерізувальної сил зі згинальним моментом виконують геомет­ричне додавання дотичних напружень, зумовле­них цими зусиллями (відповідно Z, vN, тwq, %vm)- Не­обхідно врахувати, що напрямки X, vN і %им пара­лельні, а Т,,^ — перпендикулярний до них. Звідси перевірка міцності має вигляд

+ IwMf)2 + T-'wQf ^ Rwf ■ Ywf ■ Yc; (4.22)

^(tlvNz + XwMz)2 + Tu;Qz — ^102 * Ym;z •Yc- (4-23)

Як бачимо, умови міцності кутових і стикових швів при одночасній дії декількох силових чин­ників різні і їх не слід плутати. Це пояснюється тим, що у стикових швах можуть виникати як нормальні, так і дотичні напруження, а у кутових швах — лише дотичні.