Технологічні особливості застосування ФДФ на основі твердих ФПМ
У цілому ФПМ набрякають у тих рідинах, де проводиться вимивання незаполімеризованих пробільних елементів. У розчинниках, протилежних за полярністю до плівкоутворювального полімеру, набрякання не спостерігається (табл. 2.3). ФПП дають змогу друкувати на різноманітних матеріалах і мають достатні технологічні та репродукційно-графічні параметри.
Таблиця 2.3. Стійкість фотополімерних ФДФ різних типів до розчинників друкарських фарб
|
Склад розчинників: 1 — оливи, бензин; 2 — аліфатичні спирти; 3 — складні ефіри; 4 — гліколі; 5 — аліфатичні гідрокарбонати; 6 — ароматичні гідрокарбонати; 7 — вода; 8 — целозольви; 9 — перхлоретилен/бутанол (НС — нестійкі; С — стійкі). |
Принципово час виготовлення сучасних фотополімерних ФДФ не перевищує 1 год. Флексографічний друкарський процес характеризується невеликим інтервалом тиску (в основному 0,1...0,5 МПа). Для забезпечення легкого контакту потрібні рівнотовщинність ДФ (відхилення до 0,03 мм), а також оптимальні параметри пружно - еластичних деформацій. Застосування вищих питомих тисків під час друкування веде до розтискування друкарських елементів і, як наслідок, збільшення тональних градацій, особливо на ділянках світлих тонів і півтонів.
Дані, наведені в табл. 2.4, показують, що за деформаційними параметрами фотополімерні ФДФ можна поділити на три типи: ма - лодеформовані (ФЛЕКСОФОТ, СУЯЕЬ НОБ); середньодеформо - вані (РЬЕХЬЮНТ БЬ КОК, СУЯЕЬ ЬР, СУКЕЬ РО, ЕЬАЗЬСЖ А; «Омега Е»); високодеформовані (КУЬОБЬЕХ МА, ІЧУЬОРЬЕХ БО, ФДФ «Аквафлекс»).
Слід зазначити, що в усіх випадках розробники фотополімерних ФДФ прагнуть досягти низького рівня пластичної деформації Епюст, що сприяє збереженню стандартної товщини форми навіть при мільйонних тиражах. Більша частка пружної (миттєвої) деформації Е сприяє збільшенню швидкості друку завдяки швидкому відновленню друкарських елементів після контакту під час друкування.
&“)П0И0ВаИ° ПР°ТЯГ0М 30 “ часом спостерігається тенденція
*
Таблиця 2.4. Деформаційні параметри У технології ВИГОТОВЛЄННЯ фотополімерних ФДФ при навантаженні 2 МПа фотОПОЛІМЄрНИХ ФДФ ОСТаННІМ
|
До зменшення загальної товщи
Ни форми і застосування компенсаційних шарів, які переводять частину деформацій з друкарських елементів на еластичну основу. Для збереження потрібної товщини ФДФ при використанні тонких пластин застосовують постійні пружно - еластичні основи, які встановлюють на ФЦ. Монтаж ФДФ у цьому разі проводять на двобічній липкій стрічці і приклеюють до ФЦ безпосередньо в машині. Така операція скорочує час підготовки форми до друку, підвищує якість відбитків і знижує собівартість технологічних процесів.
Ці технологічні новації викликали великий інтерес до флексо - графії. Тому на багатьох підприємствах проводять реконструкцію наявного обладнання високого та офсетного друку з переорієнтуванням на флексографічний. Спостерігаються тенденції до збільшення формату та швидкості друку, зменшення часу зміни оригіналу тощо.
Узагальнюючи викладене, можна констатувати, що для більшості сучасних фотополімерних ФДФ характерні такі вимоги та властивості:
Переважає тенденція поліпшення репродукційно-графічних параметрів ДФ. Заявлена роздільна здатність 60 ліній/см обмежена, як правило, максимальною роздільною здатністю АВ (200...240 ліній/см);
Для друку слід застосовувати тільки рекомендовані фарби, оскільки можуть відбутися значні градаційні зміни через набрякання друкарських елементів. З’являється тенденція до відмови від класичних фарб, застосування концентрованих водяних фарб і фарб ультрафіолетового твердіння, нові фарби забезпечують добру покривну здатність, невеликий час закріплення та інертність до матеріалу ДФ;
Для здобуття високоякісних відбитків переважає тенденція застосування м’якоеластичних форм з жорсткішим друкарським шаром і паралельним використанням прецизійних друкарських валів і високолініатурних АВ;
Наявні тенденції розвитку флексографічного виробництва у світі й Україні, зокрема, значною мірою забезпечені використанням високоякісних фотополімерних ФДФ з параметрами репродукційно - графічних характеристик, порівняними з аналогічними параметрами ДФ високого та офсетного друку.