Сили зсуву у з'єднаннях на високоміцних болтах, як це зазначено вище, передаються за рахунок тертя між поверхнями з'єднуваних елементів, ін­тенсивно стиснених натягом болтів (рис. 4.19, е). Тобто несуча здатність болта Qi, i, визначається силами тертя.

Для однієї поверхні тертя

Qbi, = F,,„-p--, (4.32)

Yh

Де Fbh — зусилля натягу болта; |Д — коефіцієнт тертя; yh — коефіцієнт надійності для з'єднання на високоміцних болтах.

Значення уі приймають, як і в (4.29) та (4.30). Сила натягу болта обмежується його несучою здатністю на розтяг:

Fbk = R-bh ' Abn. (4.33)

Де Ri, h — розрахунковий опір матеріалу висо­коміцного болта розтягу; АЬп — площа болта. нетто.

Силу натягу болтів FUl і спосіб її контролю обов'язково позначають на кресленнях. Підставивши (4.33) в (4.32), отримаємо:

У,

Qbh = Rbh" Aim' V - ■ (4-34)

Yh

Суттєво впливає на несучу здатність болтового з'єднання стан контактних поверхонь, а відтак і коефіцієнт їх тертя між собою. Поверхні, додат­ково не підготовлені, мають найнижчі значення коефіцієнта тертя (р = 0,25). Відповідно несуча здатність такого з'єднання найменша. При ста­ранній обробці значення коефіцієнта тертя мо­жуть досягати ц = 0,58. Пропорційно зростає і несуча здатність. Конкретні значення ц залежно від обробки поверхонь подані у нормах.

Треба зазначити, що у всіх випадках поверхні очищають від бруду, мастил, фарб тощо.

Необхідну кількість болтів у з'єднанні, що перебувають під дією сили зсуву, обчислюють за формулою

N

(4.35)

Qbh - к-ус'

Де к — кількість поверхонь тертя.

Таким чином, проектуючи з'єднання з більшою кількістю поверхонь тертя, можна зменшити кіль­кість болтів і поліпшити техніко-економічні по­казники (вартість, металомісткість та трудоміст­кість).

Перевірку міцності з'єднуваних елементів, по­слаблених отворами під болти, виконують при ди­намічних навантаженнях — за площею перерізу нетто Ап, а при статичних навантаженнях — за площею брутто А, коли Ап > 0,85Л, або умовною розрахунковою площею Ас = 1,18Ап для значень Ап < 0,85А