Конструктивне рішення підкранових балок (рис. 6.39) залежить від величини навантаження, прольоту та режиму роботи мостових кранів. При кранах вантажністю до 500 кН на прольотах 6,0 м застосовують прокатні двотаврові профілі, підсилені горизонтальними листами або кутника­ми. Для більших прольотів і кранів більшої ван­тажності використовують зварні двотаврові бал­ки з горизонтальною гальмівною конструкцією. Типи суцільних підкранових та гальмівних балок зображені на рис. 6.40, 6.41.

При кранах вантажністю 500 кН і більше та прольотах понад 6 м конструюють спеціальні гальмівні балки або ферми. Для гальмівної кон­струкції з відстанню від осі підкранової балки до зовнішньої грані гальмівної конструкції крайнього ряду до 1,25 м застосовують гальмівну балку зі стінкою з рифленого сталевого листа товщиною

6...8 мм. При ширині гальмівних конструкцій понад 1,25 м доцільно застосовувати гальмівні ферми з трикутною решіткою і стояками.

Особливості розрахунку суцільних під­кранових балок. Суцільні підкранові балки роз­раховують подібно до суцільних балок на статич­не навантаження з цілим рядом особливостей.

Визначення розрахункових моментів і попе­речних сил від кранових навантажень виконують за лініями впливу від двох спарених кранів або за рахунок побудови епюри моментів і попере­чних сил від найневигіднішого розміщення рухо­мого навантаження від коліс мостових кранів у прольоті балки. Для визначення найбільшого зги­нального моменту слід знайти навантаження від коліс крана таким чином, щоб середина балки знаходилась на однаковій відстані від рівнодійної всіх навантажень і від найближчого до неї колеса з навантаженням, під яким і буде діяти найбіль­ший згинальний момент (рис. 6.42).