Під час проектування стержні ферм центрують­ся у вузлах на осях, які проходять через центри їх маси з округленням до 5 мм. Осьові лінії стержнів ферм у вузлах повинні сходитися в од­ній точці, інакше у вузлі виникне додатковий момент М = N • е, який буде згинати стержні, що сходяться у вузлі.

Для зменшення зварних напружень у вузлах ферм з листовими фасонками стержні решітки не доводяться до поясів на відстань а = 6t = 20 мм, але не більше 80 мм; t — товщина фасонки. Між торцями з'єднуваних елементів поясів ферм за­лишається відстань не менше 50 мм.

Товщину фасонок усіх вузлів доцільно при­ймати постійною залежно від розрахункового зу­силля в опорному розкосі. Пропонуємо визначати її за такими даними:

Розрахункове

Зусилля До 160— 260— 410— 610— 1010—1410—Понад в опорному 150 250 400 600 1000 140С 1800 1800 розкосі, кН

Товщина 6 8 10 12 14 16 18 20 фасонок, мм

Зварні шви, які з'єднують окремі стержні ре­шітки з фасонкою у вузлі, розраховують на зна­чення зусилля в даному стержні. Зварні шви, які прикріплюють фасонку до верхнього і нижнього поясів, розраховуються на різницю зусиль у су­міжних панелях поясу.

Кроквяні ферми прольотом 18...36 м проекту­ють у вигляді двох відправкових елементів з мон­тажними стиками в середніх вузлах. Стики до­цільно проектувати так, щоб ліва і права гіівфер - ми були взаємозамінними.

Якщо в стержні решітки діє розрахункове зу­силля N, а переріз складається з двох кутників,
то на кожний кутник припадає зусилля Ni — 0,5N. Це зусилля, як і зусилля в фермах з поодиноких кутників, повинно сприйматися зварними швами, що з'єднують кутник з фасонкою.

Можливі два варіанти прикріплення кутників до фасонки у вузлах. У першому варіанті при­кріплення передбачається лише фланговими шва­ми з можливим виведенням їх на 20 мм на торець кутника. У другому варіанті для прикріплення за­стосовуються лобові та флангові шви.

У першому випадку шов обушка кутника роз­раховують на зусилля №г> = сdVb а шов пера кут­ника — на зусилля N"ep = (1 — a)Nl. У другому випадку спочатку визначають зусилля, яке сприймається лобовим швом, тобто

Розподіляється між фланговими швами кутника, як у першому випадку. Висоту зварного шва до­цільно приймати на 2...3 мм меншою за мінімаль­ну товщину з'єднуваних елементів. Довжина зварних швів повинна бути не менше 40...50 мм.