ФЕРМИ З ПООДИНОКИХ І ПАРНИХ КУТНИКІВ

Порівняно з фермами з парних кутників ферми з поодиноких кутників мають ряд переваг: більшу стійкість проти корозії завдяки меншій площі відкритої поверхні, що дає змогу без труд­нощів виконувати чистку, фарбування та періо­дичний огляд; значно нижчу трудомісткість ви­готовлення завдяки меншій кількості деталей і маси наплавленого металу зварних швів; меншу масу ферми з поодиноких кутників через від­сутність прокладок, малі розміри або взагалі від­сутність вузлових фасонок.

У фермах із поодиноких кутників вузли про­ектують без фасонок. Стержні решітки в даному випадку приварюють з внутрішнього боку до по­лички поясного кутника кутовими швами. До­цільно приварювати одним фланговим (по обуш­ку) і лобовим швами (рис. 6.11).

Якщо для кріплення стержнів решітки до по­лички кутника недостатньо місця, то до полички приварюють планку, яка розширює вузол. У де­яких випадках доцільна центрація осей стержнів решітки на грань обушка.

У сучасній практиці будівництва застосовують як жорстке кріплення ферми збоку до колони,

ФЕРМИ З ПООДИНОКИХ І ПАРНИХ КУТНИКІВ

А-А

ФЕРМИ З ПООДИНОКИХ І ПАРНИХ КУТНИКІВ

Рис. 6.11. Вузли ферм з поодиноких кутників: з горизонтальним розміщенням поясів (а) і похилим (б)

ФЕРМИ З ПООДИНОКИХ І ПАРНИХ КУТНИКІВ

Рис. 6.12. Опорні вузли типових ферм, що опираються зверху на колону крайню (а, б); на середню (в).

Так і шарнірне зверху колони чи збоку. У типових рішеннях при спиранні ферм на сталеві або за­лізобетонні колони зверху застосовують шарнірне з'єднання ферми з колоною (рис. 6.12).

У цьому рішенні опорна реакція ферми пере­дається на оголовок колони через струганий то­рець вертикального опорного ребра.

На рис. 6.13 зображені конструктивні рішення жорсткого з'єднання опорних вузлів ферм з пар­них кутників.

Найбільш відповідальними вузлами ферми є монтажні стикові вузли (рис. 6.14), які поділяють кроквяну ферму на два окремих відправних еле­менти — півферми. З умов взаємозамінності півферм ферму поділяють таким чином, щоб кожна відправна марка в монтажному вузлі мала фасонку з двох рівних частин.

У даному випадку стики поясів перекривають­ся листовими накладками, кріплення яких роз­раховують на величину зусилля 1,2N, де N — зусилля в поясі. Практика свідчить, що стики є завжди слабким місцем конструкції і тому роз­раховують їх на зусилля, збільшене на 20 %.

Стики поясів можна перекривати кутниковими накладками з обробленими обушками та зріза­ними поличками.

Заводські стики поясів є наслідком обмеже­ної довжини прокатних профілів. Стики до­цільно виконувати поза вузлами. Конструктивне рішення проміжного вузла ферми зображене на рис. 6.15.

У місцях опирання на ферму ребристих за­лізобетонних плит при незначній товщині поличок поясних кутників їх посилюють горизонтальними пластинами розміром 150...150 мм.

У стержнях з двох кутників, швелерів сумісна робота елементів забезпечується постановкою між ними з'єднувальних листових планок (рис. 6.15, д). За довжиною стиснених стержнів планки розмі­щуються з кроком < 40га., де гх — радіус інерції кутника відносно осі а:—зо, а для розтягнених еле­ментів — з кроком < 80іх. Товщина планок до­рівнює товщині основних вузлових фасонок ферми.

Комментарии закрыты.