ПОСТІЙНЕ НАВАНТАЖЕННЯ
Маса конструкцій покриття. Розрахункове навантаження від маси конструкцій покриття в кН на 1 м горизонтальної проекції покрівлі становить
9а = = 0і + (У 2 + 9з + 9Ї) У/, (6.15) де уj — розрахункове навантаження від покрівлі включно з прогонами (панелями) (див. табл. 6.2, 6.5); с/Г,' = 0,15...0,20 кН/м[5] — маса ліхтаря з бортовими стінками і заскленням; д" — маса зв'язків покриття; уj = 1,05 — коефіцієнт надійності - за навантаженням; д% — маса кроквяної ферми, обчислюють за формулою
9ф =
Тут а — коефіцієнт маси ферми, приймають рівним 0,006-0,010 кН на 1 м2 горизонтальної проекції покрівлі цеху (для ферм прольотом 24-42 м); І — проліт ригеля (ферми).
Розрахункове навантаження на один метр ригеля:
Q = д0(В/cos a), (6.16)
Де В — крок кроквяних ферм; a — кут між покриттям і горизонтальною площиною.
Ql/2. |
Власна маса покрівлі і конструкцій покриття передається на колону у вигляді опорного тиску. Розрахунковий опорний тиск ферми (ригеля) на колону:
(6.17)
Для покриття з підкроквяними фермами додатково потрібно врахувати зосереджене навантаження від проміжних ферм і масу підкроквяної ферми СПф.
Сумарний розрахунковий тиск на колону
Fq = ql/2 + щдІ/2 + СІіф, (6.18) де щ — кількість проміжних ферм, що опираються на одну підкроквяну ферму. Маса підкроквяної ферми
С„.Ф = дп. ф0,5Шф. (6 19)
Навантаження від маси підкроквяної ферми зі сталі марки СтЗ при кроці рам 12...24 м
Таблиця 6.5
Середньої потужності |
Великої потуж- |
Кроквяні ферми Підкроквяні ферми Прогони Ліхтарі Зв'язки Колони зі зв'язками Підкранові балки з гальмівними конструкціями Стіновий каркас |
18—30 4— 7 12—14 8—12 3—5 18—40 14—40 5— 14 |
20—40 8—40 12—16 8—12 8—15 70—100 50—120 12—20 |
Орієнтовні витрати сталі на елементи сталевого каркаса промислових будинків, кг/1 м" будівлі
Група цехів
Елементи каркаса g„.ф = (0.02...0,04)(q1 + q2 + g3 + q4 + s())—, (6.20)
1 M
Де s(t — навантаження від снігу (табл. 6.6, 6.7).
Розрахунковий зосереджений момент у місці уступу від позацентрової передачі навантаження з верхньої частини колони на нижню Мq = Fq • е,
Де
Е = (hH —hJ/2 — (6.21)
Відстань між осями надкранової і підкранової частини колони.
На рівні нижнього поясу ригеля при спиранні ферми на столик
M°q = Fq ■ 0,5К (6.22)
Цим ексцентриситетом можна знехтувати і вважати навантаження прикладеним уздовж осі колони.
Маса підкранової балки умовно враховується разом з вертикальним тиском кранів.
Маса колон. Для колони крайнього ряду
GK= l, lqK-0,5Z-Bp; (6.23)
Для колони середнього ряду
GK=l, lqK-l-BK. (6.24)
При цьому маса колони розподіляється між надкрановою і підкрановою частинами відповідно до співвідношення 1 : 4.
Таблиця (І. С Нормативні снігове s0 та вітрове w0 навантаження залежно від району будівництва
|
Таблиця 6.7 |
Маса снігового покриву землі St) і швидкісного тиску вітру го0
|
Маса стінового заповнення. Маса самонесучих стін (з панелей товщиною 300...400 мм, блоків і цегли) передається на фундаменті балки і при обчисленні рам не враховується. Маса навішуваних стін з панелей товщиною 200...400 мм передається на колони в місці опирання панелей — перемичок. Масу панелей опалюваних будинків приймають 2,5 кН на 1 м2 стіни, для холодних будинків — 1,5 кН на 1 м2 стіни, маса подвійного засклення — 0,5 кН на 1 м2 вікна, одинарного — 0,3 кН на 1 м" вікна. Маса навішуваних стін з хвилястих листів (для будівель, які не опалюються) передається на колони в місці опирання ригелів фахверка і приймається 0,2...0,24 кН на 1 м2 стіни, а маса (іїїємЛгів фахверка — 0,06...0,10 кН на 1 м~ стіни. Зосереджені сили від стінового заповнення передаються через панелі або перемички на спеціальні опорні столики, приварені до зовнішніх граней сталевих колон на рівні верху віконного отвору. Практично їх зосереджують на рівні нижнього поясу ферми і в місці уступу колони. Ексцентриситет прикладання навантаження від маси стінового заповнення приймають рівним відстані від зовнішньої грані до центра колони.
Наближено масу колони qK можна обчислити за формулою
Qk = (LN/kR) yfW, (6.25)
Де ZZV — найбільше стискальне зусилля в колоні від розрахункових вертикальних навантажень для верхньої частини колони на рівні підкранової сходинки, для нижньої — на рівні низу колони, кН; k — коефіцієнт, який враховує вплив рамного загального моменту і приймається рівним 0,25—0,3 для підкранової частини колони і 0,4— 0,5 — для надкранової; R — розрахунковий опір матеріалу колон МПа; і|/ — конструктивний коефіцієнт; для підкранової частини і|/ = 2—2,5, надкранової — |/ = 1,2—1,4; — коефіцієнт надійності за навантаженням.
Комментарии закрыты.