Для трубобетону важливими є умови оптималь­ного проектування. Основними параметрами, що визначають оптимально запроектовану конструк­цію, є діаметр бетонного ядра, коефіцієнт арму­вання ррЬ, клас бетону за міцністю, марка сталі. Розв'язання оптимізаційних задач зі застосуван­ням таких показників, як собівартість, коефіцієнт ефективності трубобетону, витрати сталі, дають змогу отримати оптимальні співвідношення між основними параметрами трубобетонних елементів.

У результаті досліджень визначено, що при проектуванні стиснених трубобетонних елементів без урахування поздовжнього згину (при l0/de < < 5) необхідно застосовувати бетони високих
класів за міцністю (В25...В50) і сталей марок 09Г2С та 16Г2АФ, особливо при дії великих зусиль (2000...5000 кН). Для таких елементів оптимальне значення коефіцієнта армування рр!) слід визна­чати за табл. 12.5.

Під час проектування гнучких трубобетонних елементів (при lo/de > 5) застосовують нижчі кла­си бетонів за міцністю (В12,5... ВЗО), для яких оп­тимальні значення рр[) подано в табл. 12.6.

Оптимальне значення коефіцієнта армування слід призначати в межах 0,08...0,12 при розрахун­ку на міцність і 0,025...0,100 при розрахунку на стійкість (верхня межа забезпечує мінімальні вит­рати сталі, а нижня — мінімальну масу трубо - бетонного елемента).

Діаметр бетонного ядра (внутрішній діаметр труби) визначають за формулою

D,. = V 1,2731V (х 2 л 3)

УьМК +

Де N — поздовжнє зусилля в елементі.

Під час розрахунку на міцність наведене вище рівняння розв'язується однозначно відносно dj. При розрахунку на стійкість невідомими є dj і ф, пов'язані між собою. Тоді задача розв'язується методом послідовних наближень.

Товщину стінки труби визначають за форму­лою

T = 0,5dW(l + РрЬ - D - (12.14)

З урахуванням d, і t відповідно до сортаменту приймають значення основних параметрів геомет­ричних розмірів сталевих труб: зовнішнього діа­метра та товщини стінки. Наприкінці перевіряють фактичну несучу здатність перерізу.