ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ПРИ ПІДСИЛЕННІ ТА МЕТОДИ ЗБІЛЬШЕННЯ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ

Напруження в розтягнених підсилених конструк­ціях у граничному стані вирівнюються під дією навантаження. Ось чому підсилений поперечний переріз сталевого елемента, який включає додат­ковий переріз сталі підсилення, розглядають у розрахунках як новий переріз елемента каркаса.

Для підсилення стиснених стержнів під наван­таженням треба, щоб умовне напруження на час виконання робіт (визначене як cj = /Vn/фА) було меншим на 20...30 % розрахункового опору сталі.

Перевірку стійкості й міцності стиснених і по - зацентрово-стиснених елементів каркаса викону­ють за формулами для непідсилених елементів з урахуванням нових геометричних характерис­тик та фактичних ексцентриситетів.

Підсилені згинальні елементи доцільно пере­віряти з урахуванням геометричних характерис­тик за межею текучості металу крайніх фібр перерізу.

Зварні шви, підсилені під навантаженням за рахунок збільшення довжини, розраховують як нові довжини після підсилення.

Підсилення сталевих конструкцій можна ви­конувати з частковим їх розвантаженням або де­монтажем конструкцій. Найбільш економічним є підсилення під навантаженням, що забезпечує безперервність технологічного процесу.

Часткове розвантаження необхідне тому, що під час підсилення конструкцій тимчасово ослаб­люються елементи та їх з'єднання, які сприйма­ють великі зусилля.

Частковий демонтаж важливий тоді, коли де­які елементи мають значні пошкодження і їх до­цільно замінити на нові. Тому ці елементи перед демонтажем мають бути повністю розвантажені.

Методи розвантаження на час підсилення за­лежать від технологічних умов виробництва, що розміщене в будівлі. Найпростіший спосіб розван­таження — це встановлення тимчасових опор - стояків на тимчасові фундаменти. Наверху сто­яків закріплюють домкрати або інші засоби, які дають змогу трохи підняти нижні вузли ферми, балки (рис. 13.1). Якщо виробнича будівля має ве­лику висоту, доцільно використати мостовий кран, на якому встановлюють риштування і дом­крати у вузлах для розвантаження несучої кон­струкції покриття.

За конструктивними ознаками методи підси­лення можна поділити на три види:

Збільшення площі поперечного перерізу окре­мих елементів конструкцій;

Зміна конструктивної схеми всього каркаса або окремих його елементів, у результаті чого змінює­ться розрахункова схема і досягається можли­вість регулювання зусиль;

ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ПРИ ПІДСИЛЕННІ ТА МЕТОДИ ЗБІЛЬШЕННЯ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ

Рис. 13.1. Приклади способів розвантаження конструкцій під час підсилення: 1 — розвантажувальна ферма; 2 — тимчасовий стояк; З — риштування на крані; 4 — колона, що розвантажується.

Комбінований метод, при якому змінюється статична схема та збільшується переріз окремих елементів.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ПРИ ПІДСИЛЕННІ ТА МЕТОДИ ЗБІЛЬШЕННЯ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ

ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ПРИ ПІДСИЛЕННІ ТА МЕТОДИ ЗБІЛЬШЕННЯ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ

Х, хс

Х, х.

Х, х0 Х, Хq_

Б

Ф

Х, хд X. х0 j х. хо х, х0_

- Х. Хо Х, Х0,

111

Л. I,

*с х

. X

- X

Рис. 13.2. Підсилення балок шляхом збільшення поперечного перерізу: а- -.і — схеми підсилення.

Ступ до вузлів з'єднання. При наявності вільного простору під центральною частиною балки до­цільними можуть бути схеми, зображені на рис. 13.3, д, е, з ригелями. Рекомендуються також спо­соби підсилення балок за допомогою додаткових затяжок (рис. 13.3, є, ж) та підвищення додат­кових балкових конструкцій (рис. 13.3, з, и), а для підсилення прогонів — раціональна схема (рис. 13.3, і).

Підсилення кроквяних ферм. Для підсилення стиснених прямолінійних стержнів найбільш ра­ціональними є схеми, зображені на рис. 13.4, а, в, г. Зручними є схеми рис. 13.4, б, д, оскільки зварні шви виконані в нижньому положенні, проте ці схеми для підсилення верхнього поясу ферми можуть бути непридатними через опирання звер­ху прогонів або панелей покриття.

Для підсилення стержнів, які мають випинан­ня або викривлення, використовують схеми, зоб­ражені на рис. 13.4, и, і.

Підсилення зварних швів у вузлах кріплення стержнів кроквяних ферм можна виконувати за допомогою додаткових фасонок (рис. 13.5).

З ^

ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ПРИ ПІДСИЛЕННІ ТА МЕТОДИ ЗБІЛЬШЕННЯ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ

При підсиленні за рахунок збільшення пере­різу необхідно:

Забезпечити надійну сумісну роботу елементів підсилення та конструкції, яка посилюється, в тому числі вимоги місцевої стійкості;

Не використовувати рішень, які ускладнюють антикорозійний захист конструкцій, а також за­безпечити технологічність виконання робіт щодо підсилення.

Спосіб підсилення конструкцій за рахунок зміни конструктивної схеми потребує врахування перерозподілу зусиль у конструкціях, а також в опорах і виконання додаткової перевірки фунда­ментів.

Підсилення конструкцій, яке передбачає ре­гулювання напружень, дає змогу зменшити зу­силля, які діють у конструкції. Переваги його по­лягають у тому, що підсилення може виконува­тися без розвантаження конструкцій і зупинки технологічного процесу.

Приєднують деталі підсилення до конструкцій за допомогою зварювання і болтів класу А і В або високоміцних.

Підсилення балок. При підсиленні балок за рахунок збільшення перерізу найбільш раціо­нальними за витратами сталі є двобічні, симет­ричні або близькі до симетрії схеми підсилення (рис. 13.2, а—е). При опиранні настилів на верхній пояс балки рекомендуються схеми, зображені на рис. 13.2, е—з.

Підсилення балок за рахунок зміни конструк­тивної схеми мало залежить від місця опирання плити настилу (рис. 13.3). Однак при схемі підси­лення на рис. 13.3, а, б за рахунок перетворення розрізної конструкції в нерозрізну необхідний до -

ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ПРИ ПІДСИЛЕННІ ТА МЕТОДИ ЗБІЛЬШЕННЯ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ

Г

Лист

НК

ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ПРИ ПІДСИЛЕННІ ТА МЕТОДИ ЗБІЛЬШЕННЯ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ

ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ПРИ ПІДСИЛЕННІ ТА МЕТОДИ ЗБІЛЬШЕННЯ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ

Рис. 13.6. Схеми підсилення кроквяних ферм шляхом зміни їх конструктивної схеми (а—з).

При підсиленні ферм за рахунок зміни кон­структивної схеми потрібно виконувати підсилен­ня окремих стержнів, збільшуючи їх переріз (рис. 13.6).

Встановлення шпренгелів зменшує розрахун­кові довжини елементів верхнього поясу в пло­щині ферми (рис. 13.6, а).

Перетворення розрізної кроквяної ферми на нерозрізну (рис. 13.6, в) з виконанням стиків на опорах потребує демонтажу покриття. Такі схеми підсилення доцільні за наявності трьох і більше прольотів.

Підсилення ферм одинарними або подвійними шпренгелями (рис. 13.6, е, є), а також затяжкою по нижньому поясі (рис. 13.6, з) раціональне при застосуванні затяжок з високоміцних елементів (троси, сталеві канати).

Підсилення колон і поперечної рами в ціло­му. Підсилення колон виконують переважно при збільшенні навантаження, а також у випадку зменшення поперечного перерізу або значних по­шкоджень внаслідок корозії. Підсилення колон методом збільшення перерізу може мати як си­метричну, так і несиметричну схему (рис. 13.7).

ДІЛ

/ЧЛ

^---- 1 j----- ^X. Xq

І"1 11 I j »| *.*o

ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ПРИ ПІДСИЛЕННІ ТА МЕТОДИ ЗБІЛЬШЕННЯ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ

Рис. 13.4. Підсилення елементів кроквяних ферм: а—і — схеми підсилення-

ЛІАУ1Л|Х1/ЧАІЛ

При підсиленні центрово-стиснених колон і стояків доцільні симетричні схеми підсилення або

ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ПРИ ПІДСИЛЕННІ ТА МЕТОДИ ЗБІЛЬШЕННЯ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ

ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ПРИ ПІДСИЛЕННІ ТА МЕТОДИ ЗБІЛЬШЕННЯ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ

И

Рис. 13.7. Підсилення колон шляхом збільшення поперечного перерізу: а — симетричне без зміщення центра ваги; б — несиметричне зі зміщенням центра ваги.

Схеми, які забезпечують мінімальне зміщення центра ваги підсиленого перерізу.

При підсиленні позацентрово-стиснених колон зі значними згинальними моментами одного знака доцільно використовувати несиметричні схеми зі зміщенням центра ваги підсиленого перерізу в бік дії моменту.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ПРИ ПІДСИЛЕННІ ТА МЕТОДИ ЗБІЛЬШЕННЯ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ

Для підсилення колон за рахунок зміни кон­структивної схеми використовують різні рішення (рис. 13.8). У високих однопролітних будинках з покриттям малої жорсткості доцільним є збіль­шення зв'язків по нижніх поясах для поліпшення просторової роботи (рис. 13.8, а).

Розрахункова довжина колон з площини рами може бути зменшена встановленням додаткових розпірок (рис. 13.8, б), а в площині рами — вста­новленням підкосів (рис. 13.8, г). Оскільки при зміні технології виробництва можливе збільшення зусиль у колонах, виникає потреба в їх підсиленні та перевірці несучої здатності фундаментів і ос­нови, а також опорної плити баз колони. Якщо несуча здатність опорної плити бази недостатня, підсилення її можна виконати за рахунок вста­новлення додаткових ребер, які зменшують розмі­ри ділянок плити.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ПРИ ПІДСИЛЕННІ ТА МЕТОДИ ЗБІЛЬШЕННЯ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ

МЧИЧІЛЧИЧІ

2-2

О 2

ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ПРИ ПІДСИЛЕННІ ТА МЕТОДИ ЗБІЛЬШЕННЯ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ

Рис. 13.8. Схеми підсилення колон і поперечника шляхом зміни конструктивної схеми (а—б).

А

Комментарии закрыты.