Покрівлі виробничих будівель складаються з ого - роджувальних конструкцій та несучих елемен­тів — прогонів, ферм, ліхтарів, на які опирають­ся покрівельні елементи.

Розрізняють два типи покрівель — прогінні і безпрогінні. У першому випадку між кроквяними фермами через 1,5...3 м розміщують прогони, на які вкладають малорозмірні покрівельні плити, листи, настили. У другому випадку на кроквяні ферми вкладають великорозмірні плити або пане­лі шириною 1,5...3 м та довжиною 6 або 12 м, які одночасно є огороджувальними і несучими конструкціями.

Покрівля по прогонах легша, але потребує більших витрат металу, більш трудомістка в мон­тажі. Безпрогінна покрівля (застосування залізо­бетонних панелей) забезпечує менші витрати ста­лі, проста та індустріальна в монтажі. Проте вона має суттєвий недолік — велику масу.

Вибір конструкцій покрівлі здійснюють, порів­нюючи їх техніко-економічні варіанти та врахо­вуючи технологічні й економічні фактори призна­чення споруди.

Прогінні покрівлі. Для прогонів застосову­ють прокатні балки, гнуті профілі або легкі на­скрізні конструкції (при кроці ферм понад 6 м). Прогони вкладають на вузли верхніх поясів крок­вяних ферм. Покрівлі бувають теплими (з утеп­лювачем) і холодними (без утеплювача). Для теп­лих покрівель широко застосовують сталевий профільований настил, а також малорозмірні ке­рамзитобетонні, армоцементні та азбестоцементні плити, тришарові панелі, які складаються з двох металевих листів та утеплювача між ними. Про­фільований настил виготовляють з оцинкованої, рулонної сталі товщиною £ = 0,8, 0,9, 1,0 мм, ви­сотою профілю h = 40, 60 та 80 мм, шириною В = 680, 711 та 782 мм, довжиною до 12 м.

Профільований настил укладають на прогони, розміщені через 3...4 м. Маса настилу 10...15 кг/м2.

Холодні покрівлі виконують із хвилястих аз­бестоцементних, сталевих або алюмінієвих листів, які вкладають на прогони з кроком 1,25...1,5 м. Маса азбестоцементних листів 20 кг/м2, стале­вих — 15...20 кг/м2.

Безпрогінні покрівлі. У промислових бу­довах широко застосовують великорозмірні залі­зобетонні плити різного призначення шириною З і довжиною 6 та 12 м. Поздовжні ребра плит при­варюють до вузлів верхнього поясу ферм не менше, як у трьох кутах. Коли застосовують
плити шириною 1,5 м, доцільно в панелях верх­нього поясу ставити додаткові шпренгелі, щоб зберегти вузлову передачу зусилля на ферму.

Основний недолік великорозмірних залізобе­тонних плит — велика власна маса, що впливає на збільшення маси колон, фундаментів.

■Останнім часом застосовують металеві панелі шириною 1,5 і 3 м та довжиною 6 і 12 м, що призводить до зменшення навантаження від по­крівлі. Власна маса таких панелей у чотири-п'ять разів менша, ніж залізобетонних. Проте конст­рукція покрівлі по прогонах більш економічна за витратами сталі. Металеві панелі мають перевагу, оскільки значна частина робіт з виготовлення по­крівель здійснюється на заводах металевих кон­струкцій.

В основі сталевих панелей — каркас, профі­льований настил, утеплювач, гідроізоляційний шар.

Алюмінієві панелі характеризуються малою масою, корозійною стійкістю, але через високу вартість алюмінію використовуються рідко.