З'єднання, що мають різні види швів, називають комбінованими. Прикладом можуть бути з'єднан­ня на лобових і флангових швах (рис. 4.1(5, а). Хоча деформованість цих швів різна (флангові є від­носно пластичними, а лобові — крихкими), в гра­ничному стані, безпосередньо перед руйнуван­ням, напруження у них близькі й шви працюють спільно. Тому розрахунок виконують за сумар­ною площею швів обох видів, підставляючи в (4.12) і (4.13) загальну довжину швів з одного боку стику.

У практиці трапляються поєднання стикових і кутових швів (рис. 4.16, б), хоча через підвищену трудомісткість гаке поєднання невдале. Оброб­лення граней під стиковий шов, а також зачи­щення стикового шва до одного рівня з поверхнею з'єднуваних елементів (інакше неможливо щільно вкласти накладки) вимагають значних витрат праці. Окрім цього, накладки збільшують мате­ріаломісткість стику.

При розрахунку спочатку визначають несучу здатність стикового шва:

^и: ~~ R~iuy Ус ^rnin ц: • (4.24)

Далі за різницею зусиль обчислюють зусилля у накладці:

Nf = N~Nw, (4.25)

Де N — зусилля, що діє. Визначають її розміри:

Nr

(4.26)

V Yc

Та розраховують шви кріплення накладок, як це подано вище.