Метою розрахунку будівельних конструкцій є за­безпечення необхідних умов експлуатації будівлі чи споруди і достатньої їх міцності при наймен­ших витратах матеріалів та праці на виготов­лення, монтаж і експлуатацію, тобто найменшій зведеній вартості. Останнім часом конструкції розраховують на силові та інші впливи за гра­ничними станами, при яких вони перестають за­довольняти вимоги, поставлені під час зведення й експлуатації.

Граничні стани об'єднують у дві групи:

Граничні стани першої групи призводять до вичерпання несучої здатності конструкцій, зумов­люють їх непридатність до подальшої експлуа­тації;

Граничні стани другої групи зумовлюють не­придатність конструкцій до нормальної експлуа­тації чи знижують їх довговічність внаслідок значного деформування.

Нормальною вважають експлуатацію, яка здійснюється відповідно до технологічних або по­бутових умов без обмежень, передбачених у нор­мах чи завданні на проектування. При граничних станах другої групи експлуатація конструкцій можлива лише при встановленні відповідних об­межень.

Найпоширенішими граничними станами пер­шої групи є в'язке, крихке, втомне чи іншого ха­рактеру руйнування, спричинене силовими впли­вами; руйнування від одночасної дії силових фак­торів та несприятливих впливів зовнішнього се­редовища; загальна втрата стійкості форми; втрата стійкості положення; якісна зміна конфігу­рації; резонансні коливання; стани, при яких ви­никає необхідність припинити експлуатацію через текучість матеріалу, зсуви у з'єднаннях, пов­зучість, наявність тріщин у металевих конструк­ціях тощо.

До граничних станів другої групи належать надмірні переміщення, осідання, кути поворотів, коливання, розкриття тріщин у залізобетонних конструкціях.

Надійність конструкцій забезпечується розра­хунком, який повинен враховувати невигідні зна­чення навантажень та їх поєднання, несприятливі виливи, можливі відхилення у механічних харак­теристиках матеріалів, а також умови експлуа­тації й особливості роботи конструкції. Розраху­нок виконують на основі ідеалізованих припущень та розрахункових схем, які мають відображати дійсні передумови роботи конструкції. При необ­хідності враховують геометричну і фізичну не - лінійність, деформаційні властивості матеріалів, просторову роботу конструкцій.