З метою зменшення витрат матеріалу все ширше використовують сталі підвищеної міцності. Але оскільки ці сталі мають більшу вартість (у зв'яз­ку із застосуванням легувальних компонентів і ускладненням технології виплавлення та прока­тування), їх використання доцільне лише у найбільш напружених елементах перерізу. У балках такими елементами є полички у середній частині прольоту — зоні дії найбільших згиналь­них моментів. Менш напружені приопорні ді­лянки поличок і стінку виконують зі звичайної маловуглецевої сталі. Ці балки називають біста - левими (рис. 5.20).

Особливістю роботи таких балок є те, що у зоні дії максимального згинального моменту матеріал стінк-и працює за межею текучості. Епюра нормальних напружень у перерізі складна (рис. 5.20, г). Напруження у поличках досягають більших значень, ніж у стінці, а текучість сталі стінки (через нижче значення межі текучості) спостерігається ще за пружної роботи матеріалу поличок. Беручи до уваги можливі несприятливі відхилення міцності сталей (рис. 5.20, б), вважа­ють, що межі текучості матеріалів дорівнюють їх розрахунковим опорам і відповідно позначають для маловуглецевої сталі стінки Ry(W), а для ви­

Сокоміцної частини поличок

Несучу здатність такого перерізу можна за­писати як суму згинальних моментів, які сприй­маються поличками Mj та стінкою Mw:

M = Mf+Mw.

Згинальний момент Mf дорівнює добуткові рів - нодійної напружень Nj у кожній з поличок — Aj х х Rytj) на плече прикладення цих рівнодійних z:

Mf = Af-RyU)-z.

Аналогічно знаходять згинальний момент, який сприймається стінкою. Попередньо доповни­мо кожну з трапецієподібних епюр напружень у стінці до прямокутної. Згинальний момент, що відповідатиме такій прямокутній епюрі:

' Ry(tv) ' ^w 1

Таким чином, економія матеріалу досягається не тільки за рахунок застосування у поличках сталі підвищеної міцності, але й повнішого ви­користання міцності сталі стінки.