Для несучих струн висячих конструкцій засто­совують пучки високоміцного дроту діаметром 2,5...5,0 мм, круглі стержні з легованої та низь - колегованої сталей і сталеві канати. Конструкції анкерних деталей несучих струн різноманітні й залежать від типу струн. Наприклад, для струн із круглих стержнів застосовують анкери болтові з гайками. Щоб не зменшити розрахунковий пе­реріз стержня внаслідок нарізання, до нього при­варюють встик потовщений відрізок, на якому й виконують нарізання.

Пучки високоміцного дроту закріплюють та­кими ж анкерами, як і попередньо напружені ме­талеві чи залізобетонні конструкції. Деякі кон­струкції анкерів зображені на рис. 7.26. Найбільш ефективні для висячих конструкцій є сталеві ка­нати, оскільки вони мають високу міцність, ви­готовляються індустріально і не потребують про­міжних з'єднань.

Канати невеликих діаметрів можуть закріпля­тися в анкері за допомогою петлі зі стандартними ковшами та стискувачами. Деталі цих анкерів зображені на рис. 7.27.

Зусилля несучих струн передається на опорні конструкції. Для будівель з прямокутним планом натяг канатів часто передається через верти­кальні пілони за допомогою відтяжок на анкерні конструкції фундаменту.

Рис. 7.28, 7.29 ілюструють конструктивні рі­шення приєднання вант до залізобетонного і ме­талевого бортового елементів. Для будівель з овальним планом зусилля натягу канатів пере­даються через нахилені (падаючі) арки або на овальне кільце, яке укладається на стіни, колони.

Якщо натяг канатів не передається на грунт, то найбільш раціональними є кругле опорне кіль­це, в якому від радіально розташованих струн виникають здебільшого стискальні зусилля.

А — гайка з нарізкою; 1 — робочий стержень; 2 — кінцевий елемент з різьбою; З — гайка; 4 — конструкція; б — з заливанням бабітом; в — з дрібними клинами; 1 — анкерний стакан; 2 — муфта; 3 — дротяний пучок; 4 — клини; г — гільзовий з обиресуванням; І — дріт; 2 — гільза і обтискне кільце до обпресування; 3 — гільза після обпресування; 4 — стержень анкера з гайкою.